Армія беззмінних. Чому ЗСУ стає все важче стримувати натиск противника

Як ви помітили — я зараз не часто пишу щось в мережах.

Можу, звичайно, про наші локальні успіхи, їх багато — майже щодня в нас вражена ворожа техніка. Майже щотижня ми завдаємо ворогу втрат на мільйони, але то усе локальні успіхи.

Але загалом ситуація, звичайно, м’яко кажучи — не найс.

Насамперед тому, що інтенсивність бойових дій зростає все більше, а людей у війську стає все менше.

Ті, хто працюють зараз — падають з ніг.

Тих, хто вибуває внаслідок лікарняних і поранень — немає кому замінити.

Нещодавно одну з моїх груп зупинили на блокпосту, хлопці були такі втомлені, що ВСП подумали, що вони п’яні. Ситуацію розрулили, але навіть ВСП мені в телефоні визнали, що за останні пів року дуже часто плутають п’яних з втомленими бійцями, що просто засинають на ходу.

Ще по одному пілоту прилетіла міна. Він щасливчик — в шпиталі, вже рветься у бій. Але цей місяць якісно підмінити бійця нікому.

Про піхоту — я взагалі мовчу. Там ситуація ще гірше, що і писати не хочеться.

Війну можна порівняти з перетягуванням каната. Ми значно сильніші і кмітливіші, тільки на протилежному боці у противника — три склади команди, що постійно міняються і заходять на раунди свіжішими силами.

І на декілька раундів тебе вистачає — а далі ти все більше втомлюєшся і тобі важко протистояти противнику, в якого свіжі сили.

Скільки завгодно можна виготовити дронів: мільйон чи мільярд — але запускають їх люди, причому не аби які, а підготовлені і вмотивовані, — без людей дрони не летять і техніка не їде.

Пригнічує, ще те, що час починає грати проти нас все активніше. Мені, щоб з нуля сформувати розрахунок (групу бійців) fpv дронів, потрібно від 3 до 6 місяців.

Учбова частина, бюрократичні оформлення, теорія, практика, — все це займає час. I це при умові, якщо я не помилюсь в людині, бо бувають такі випадки, що дрони не для нього, скільки не навчай людину, результату не буде. З піхотою легше, але якісного піхотинця треба теж підготувати.

Потрібна, нарешті, мобілізація всієї країни! І мова не в донатах, мова в серйозній залученості кожної людини і установи в оборону.

Потрібна мобілізація підприємств, де не військовий збирає гроші на ремонт авто, а вже готове мобілізоване СТО в умовному Краматорську, що робить потоком авто підрозділам.

Командир танкової роти не має шукати, де йому зробити "мангали" — потрібно мобілізовувати підприємства, що будуть варити "мангали" під ключ.

Серйозні захисні споруди треба робити усією країною, із залученням підприємств і адміністрацій західних областей.

Подібних прикладів дуже багато — і мобілізації всієї країни тут, на фронті, не відчувається.

Коротше, і так вже багато тексту і речей, які є досить очевидними — можна відкрити історію будь-якого конфлікту в Вікіпедії, і суть перемоги завжди зводиться до того, що перемагає той народ, який краще і якісніше організований.

Треба вже нарешті прокидатись, бо ризик прої**ти країну в цьому столітті високий, як ніколи.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо

Мобілізація перетворилася на ілюзію: як Україна отримала "найблагополучнішу" війну в історії