Напрям головного удару: чому ЗС РФ обиратимуть між Покровськом та Торецьком

Огляд, сьогодні — Покровський напрямок.

Наскільки я розумію, командування російського угрупування військ (УВ) "Центр" намагається докласти "титанических" зусиль, аби "не втратити темп наступу" на цьому напрямку.

Як я писав раніше, "відновлення" військ (сил) 41-ї загальновійськової армії (ЗВА) у другому ешелоні УВ "Центр" тривало порівняно недовго. Противник розпочав поступове "повернення" у бій її бригад.

Очевидно, згаданий мною раніше вихід на рубіж Очеретине — Уманське залишається для УВ "Центр" основним завданням на найближчий час.

У цьому сенсі, достатньо показовим є поява підрозділів 35-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) зі складу 41-ї ЗВА у смузі наступу 30-ї омсбр 2-ї ЗВА, поруч із 132-ї омсбр.

Командування противника, вводячи у бій праворуч від 30-ї омсбр, по напрямку на Новокалинове, 35-у омсбр, явно намагається наростити темпи просування 30-ї омсбр яка оперує у напрямку на Новобахмутівку та Очеретине шляхом ущільнення бойових порядків останньої та розширюючи загальну смугу наступу угрупування.

Загалом, протягом кількох крайніх діб на Покровському напрямку противник організував та провів серію атакуючих\штурмових дій з метою подальшого просування, зокрема, по напрямку на Новокалинове атакували передові підрозділи 132-ї омсбр, не особливо успішно. Противник спромігся зачепитися за східну частину села, але просунутись далі на Керамік — поки не може.

Передові підрозділи 30-ї омсбр противника, наступаючи вздовж залізниці, зуміли зав’язати бої у Новобахмутівці й навіть "зачепитися" за кілька крайніх хат у південно-східній частині Очеретиного. Однак, поки ЗСУ продовжують чіплятися за Новобахмутівку та утримують Соловйове, подальші активні дії противника в самому Очеретиному виглядають, скажімо так, "проблематично" для нього. Насамперед, через те, що витягнута у бік Очеретиного "кішка" 30-ї омсбр противника ризикує бути відрізаною.

Важливо

ЗС РФ накопичують сили для Покровська та Торецька: що відбувається на центральній ділянці фронту

Думаю, саме з метою вивільнення 1-2 мотострілецьких батальйонів (мсб) 30-ї омсбр для активних дій із забезпечення свого лівого флангу по дирекції Новобахмутівка — Соловйове й була введена у бій 35-а омсбр праворуч від 30-ї омсбр.

В районі с. Бердичі противник ввів у бій підрозділи 74-ї омсбр, також зі складу 41-ї ЗВА. Вони атакували у загальному північно-західному напрямку, явно намагаючись просунутись вперед й таким чином ще більше "розв’язати" 30-й омсбр руки для дій саме у напрямку Очеретиного й сконцентрувати її на виконанні саме цього завдання.

1-а омсбр 1-го армійського корпусу (АК), яка діє у складі УВ "Центр", атакувала передові позиції ЗСУ східніше с. Уманське. Наскільки я розумію, прагнучи прорватися північніше р. Дурна на цій ділянці. На цей момент, наскільки мені відомо, досягнути цього противнику так й не вдалось. Передові підрозділи ЗСУ продовжують утримувати позиції західніше с. Орлівка вздовж цієї річечки, таким чином сковуючи дії противника (1-ї омсбр) у напрямку на с. Уманське.

Тож, зважаючи на все вищесказане, можемо виділити дві особливості щодо поточної ситуації на Покровському напрямку.

Утримання підрозділами СОУ, та зокрема ЗСУ, рубежу Новобахмутівка — західніше Бердичі — Семенівка — Уманське вже починає суттєво впливати на темпи просування військ противника зі складу УВ "Центр".

Його командування через це вже починає шукати якісь "альтернативні" шляхи та напрямки аби таки вийти на рубіж Очеретине – Уманське. Це, стосується насамперед флангових районів. Як бачимо, у цьому сенсі противник вже почав нарощувати зусилля у напрямку на Очеретине, думаю, найближчим часом аналогічні "процеси" відбудуться й по напрямку на Яснобродівку та Нетайлове.

Інше питання, наскільки ще у противника вистачить сил й засобів, щоб продовжувати нарощувати свої зусилля та міняти напрямки й ділянки їх докладання в умовах, коли загальна смуга наступу угрупування має сталу тенденцію до розширення.

В цьому сенсі, я би виділив також дві особливості.

Нерівномірний (я би навіть сказав, дуже нерівномірний) розподіл сил й засобів між Покровським та Торецьким напрямками, де діє УВ "Центр". На першому сконцентрований абсолютний максимум, тоді як на Торецькому командування УВ "Центр" поки обходиться мінімумом військ – одна омсбр та десь до 5-и стрілецьких полків (в резерві — не більше батальйону).

Очевидний факт наявності певних обмежень в сфері можливостей командування УВ "Центр", щодо САМОСТІЙНОГО нарощування своїх зусиль на тому чи іншому напрямку. Вони явно не безкінечні. На цей момент, у так званому "резерві І черги" (це те, що ми зазвичай називаємо "швидкі резерви") перебуває 3 мотострілецьких полки (мсп) — усі з розряду "територіальних військ", й до 4-5-и формувань обсягом "до батальйону", з яких принаймні 2 є так званими "резервними" (по суті, "мобілізаційні накопичувачі" поповнення).

Загалом, у складі УВ "Центр" (це на 2-х напрямках — Покровському та Торецькому) півтори доби тому противник мав:

• десь трохи більше 86 тисяч в\сл;
• не більше 280-и танків (у різному стані боєготовності);
• й менше 760-и одиниць бойових броньованих машин (ББМ), всіх типів та зразків, починаючи з бронеавтомобілів та броньованих тягачів типу МТ-ЛБ закінчуючи БМП-3 та БТР-82А;
• артилерійське угрупування достатньо потужне — близько 1100 одиниць ствольної та реактивної артилерії;
• ну й в його інтересах діє тактична група (ТГр) російських ракетних військ та артилерії (РВіА), зі складу однієї з ракетних бригад (рбр), яка нараховує до 6-8-и пускових установок (ПУ) оперативно-тактичного ракетного комплексу (ОТРК)

Підсумуємо

Очевидно, що прагнення противника не допустити "зниження темпів" наступу на Покровському напрямку продиктовано цілком утилітарним міркуванням — якщо зупинитися, то українська система оборони почне "цементуватися", міцніти — й прорвати її у майбутньому стане набагато складніше.

Особливо на зручних для оборони рубежах та в районах, які для цього підходять якнайкраще.

Тому наступати (або краще сказати, намагатися це робити) командування противника на цьому напрямку буде навіть з "останніх сил". Але, у зв’язку з цим, нагадаю.

Я все більше переконуюсь в тому, що момент "обрання чогось одного, конкретного" для противника наблизився ще більше.

ОДНОЧАСНИЙ наступ (або краще — спроба такого) зразу на 2-3-х операційних напрямках призводить до того, що противник вимушений буде "кроить тришкин кафтан" у оперативному відношенні вже найближчим часом.

Це ще більше стає для нього актуальним, коли в українського командування таки з’являться можливості (нехай й часткові) подолати складнощі із боєприпасами та поповненням особового складу своїх формувань. У цьому сенсі, час явно грає не на користь росіянам.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо

Загрози Торецьку та Покровську: чим небезпечне захоплення росіянами Очеретиного