Покровськ на смерть або прорив під Гуляйполем: що страшніше для України прямо зараз
Мета стратегічної оборонної операції ЗСУ, яка зараз проводиться, — знекровити ворога, позбавити його здатності вести організований наступ, нагадує військовий аналітик Костянтин Машовець. Але таке відчуття, що керівництво України так і не визначилося, на якій ділянці фронту які дії потрібно проводити.
Корупція, звісно, річ важлива, особливо тоді, коли вона у верхніх ешелонах влади. Її треба викорчовувати за будь-яких, навіть дрібних, ознаках. Це навіть не підлягає дискусії.
Але на даний момент, було б ще краще, аби вище військово-політичне керівництво країни зайнялося також й війною. Впритул, так би мовити, виникло одне питання, а саме — співставило, які будуть наслідки втрати Покровська і які будуть наслідки прориву противника оперативного рівня у східній частині Запорізької області (і як слідство, втрата Гуляйполя)…
Порівняло б одне з одним, прийшло б до якогось висновку й прийняло б відповідне рішення. А головне — почало б ДІЯТИ (Генштаб йому в поміч).
Саме від цього залежатиме перебіг війни найближчим часом.
Можна бути "геніальним" стратегом, але якщо постійно запізнюєшся із власними рішеннями, то починаєш "підлаштовуватись" під дії ворога, іншими словами — втрачати власну стратегічну ініціативу, і як слідство — отримуєш поразку у війні. Це ази з теорії та практики військового мистецтва, які викладають на 3-му курсі будь-якого військового навчального закладу (ВНЗ).
На даному етапі війні Сили оборони України (СОУ) й ЗСУ, як їх основна фундаментальна частина, проводять Стратегічну оборонну операцію. Основною метою її є позбавлення противника можливості наступати на ОСНОВНИХ операційних напрямках за рахунок знекровлення його ударних угрупувань та резервів оперативного та стратегічного рівня в ході спроб подолання ними системи оборони СОУ на оперативному рівні.
У зв'язку з цим, варто розуміти, що максимально довге у часі утримання певних рубежів та районів є виключно основним СПОСОБОМ досягнення цього, а не самою ціллю Стратегічної оборонної операції. Зрозуміло, що цього можливо добитися виключно тоді, коли ваша система оборони має ПІДГОТОВЛЕНИЙ характер.
Важливо
Загалом, у цьому сенсі, існує два основних стратегічних метода, які постійно "борються" між собою під час численних війн, які вело й продовжує вести людство.
Перший (як на мене, самий дебільний й недалекоглядний) — прагнути захопити територію противника (бажано, включно зі столицею), всістися на ній й об'явити себе переможцем. При цьому не подбати про військо противника. Яке в таких умовах, цілком може зберегти свою цілісність та спроможність до організованого та цілеспрямованого спротиву противнику. За таких обставин ворог рано чи пізно буде вимушений полишити усе зайняте.
Прикладів цьому — безліч, ще з античних часів й до наших днів, включно з Афганістаном, Другою світовою війною й нинішньою російсько-українською (планувати захоплення "Києва за 3 дні", не маючи можливості розбити основні угрупування ЗСУ — саме з цієї серії).
Другий спосіб — спочатку розбити армію противника (або принаймні добитися припинення її існування як організованої збройної сили чи позбавити її спроможності системного опору) й лише потім реалізовувати можливості, які відкриваються внаслідок цього — захоплювати територію, включно зі столицею, змінювати владу у країні, або взагалі "приєднувати" собі захоплене.
Виходячи з вищесказаного, спробуйте, шановні читачі, оцінити рівень стратегічного планування, як в СОУ, так й у нашого противника. А саме — чи вірно визначена ціль (мета) Стратегічної оборонної операції вищим військово-політичним керівництвом нашої держави, й чи вірно діє (обрав відповідну стратегію ведення війни й звісно, її реалізацію на оперативному рівні) кремлівський режим?
А потім, спробуйте "преломити" це на оперативному рівні, тобто у масштабі основних операційних напрямків — Куп'янськ, Покровськ, Приазов'я й т.д.
Думаю, в такому разі ви, шановні читачі, зразу знайдете чимало відповідей на питання, які вас сьогодні турбують.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо