Три технології розколу

Мене досить сильно тригернули коментарі під постом про прикордонників, який був опублікований два дні тому.

Було неочікувано читати коментарі на кшталт "кордони закрив не путін" від людей, яких знаю особисто.

Гадаю, можна констатувати, що є певні сили, які працюють на те, щоб закидувати вигідні опонентам мислевіруси.

Їх задача – створити нові дискурси для поділу суспільства. Зовсім не нове явище. Пригадайте Девіда Морвела і його історію про Джона Рембо. Це не просто бойовик. Це історія про зіткнення двох світів.

Наразі бачу декілька таких суб’єктів наративів.

1. Безіменні боти. Їх задача проста – приходити і задавати "незручні питання". Вони не пропонують наративів, а просто розхитують стійкі переконання.

2. Умовні "юристи", які насправді захищають не право. Вони є пропагандистами, що маніпулюють законом. І досить часто свої наративи озвучують з-за кордону. З останніх новин – це, наприклад, харків’янин Кирил Яковець (ГО "Нон-стоп"). Він учинив по класиці: агітував за те, що потрібно уникати мобілізації, а зараз ніби вже знаходиться в Іспанії.

У біографіях таких осіб може простежуватися певна класична історія, яка перевіряється мережевим аналізом. Той же Яковець, як пишуть ЗМІ, був юристом підприємця Манукяна. Останнього звинувачують у тому, що мав підприємства в т.зв. ДНР. Захист клієнта сама по собі справа законна. Але оточення впливає на свідомість. Легкий пошук показує, що Манукян ймовірно пов’язаний з Арменом Саркісяном, який з листопада 2022 року фігурує на сайті ГУР як "смотрящій" за набором до російських приватних компаній.

3. Релігійні рухи. Якщо "московський патріархат" давно перебуває в зоні спостереження, то синкретичні релігії менш вивчені. Але мають свій вплив. За милими езотеричними ідеями можуть ховатися конспірологічні теорії, які проповідують наративи спротиву закону чи ідеї слов’янської єдності. "Аллат Ра" про яку часто пишуть – найбільш досліджений феномен.

Упевнений, купу милих рухів на кшталт "хіпі" ще не досліджені. Хоча саме заквітчані хіпі зустрічали ветеранів війни у В’єтнамі далеко не з обіймами.

Які висновки варто зробити?

У ситуації адресної роботи ворога найгірше, що можна зробити – це просто закидувати пропагандистські тези. Так не працює.

По-перше, від держави потрібен закон. І адресне донесення його положень до населення. І демонстрація того, що він дотримується. Що караються винні у перебільшені своїх повноважень. Ну і щоб усі сторони розуміли права та обов’язки.

Таким чином завойовується довіра.

По-друге, нації потрібні герої та успішні кейси. Якщо не буде успішних кейсів з героями – будуть з’являтися "юристи", які проповідують з-за кордону.

Так формуються приклади.

По-третє, потрібна емоція справедливості.

Ворог буде створювати емоційні теми. І давити на справедливість. Справедливість – індивідуальна. Закон – для всіх. Емоція справедливості випливає з дотримання законів і прикладів для наслідування.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело.