Стіна для російських хакерів: як "диво українських дронів" застосувати для кібербезпеки країни

Україна потребує створення потужної системи кібербезпеки. І це, як стверджує експерт Анатолій Моткін у колонці для Atlantic Council, може бути зроблено за тією ж моделлю, яку застосовували для масового виробництва українських дронів

Кібербезпека
Фото: Getty Images | Україна знає, як забезпечити свою кібербезпеку

У грудні 2023 року у найбільшого оператора зв'язку України "Київстар" стався масштабний збій у роботі мережі. Послуги мобільного зв'язку та Інтернету припинилися приблизно у двадцяти чотирьох мільйонів абонентів по всій країні. Президент компанії Олександр Комаров назвав подію "найбільшою хакерською атакою на телекомунікаційну інфраструктуру у світі". Відповідальність за атаку взяло на себе російське хакерське угруповання "Солнцепек".

Цей та схожі інциденти довели важливість кіберфронту в російському вторгненні на Україну. Україна вклала значні кошти в кібербезпеку і може залучити широке коло міжнародних партнерів. Однак наразі в країні не вистачає вітчизняних виробників систем кібербезпеки.

Сектор виробництва дронів в Україні, який стрімко розширюється, може запропонувати рішення. Зростання вітчизняного виробництва безпілотників за останні два з половиною роки, можливо, є найзначнішою історією успіху країни у сфері оборонних технологій з моменту початку повномасштабного російського вторгнення. За правильної реалізації це могло б послужити моделлю для створення більш надійної вітчизняної індустрії кібербезпеки.

Виступаючи влітку 2023 року, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров виклав стратегію країни щодо дронів, спрямовану на об'єднання зусиль виробників дронів і військових чиновників для розв'язання проблем, затвердження проєктів, забезпечення фінансування та оптимізації співпраці. Завдяки такому підходу він передбачив стократне зростання випуску продукції до кінця року.

Українська індустрія виробництва дронів зародилася як волонтерський проєкт у перші дні російського вторгнення та швидко перетворилася на загальнонаціональний рух. Початковою метою було надати українським військовим 10 000 дронів із боєприпасами. Незабаром на зміну цьому прийшли набагато амбітніші цілі. З початку повномасштабного російського вторгнення українці зібрали понад один мільярд доларів США за допомогою фандрейзингу на купівлю дронів. Згідно з онлайн-опитуваннями, українці більш схильні жертвувати гроші на дрони, ніж на будь-які інші справи.

Сьогодні виробництво дронів в Україні перетворилося на національний стратегічний пріоритет. За словами президента України Володимира Зеленського, у 2024 році країна випустить понад мільйон дронів. Включно з різними типами дронів, а не тільки невеликі FPV-дрони для націлювання на особовий склад і бронетехніку ворога на полі бою. Повідомляється, що до початку 2024 року Україна наздогнала Росію у виробництві дронів-камікадзе, аналогічних за характеристиками великим іранським безпілотникам "Шахед", які Росія використовує для атак на українську енергетичну інфраструктуру. Цей прогрес багато в чому зумовлений співпрацею між державними органами та приватними виробниками.

дрони Fullscreen
Дрони змінили хід війни на Чорному морі
Фото: naval news

Морські дрони — окрема українська історія успіху. З лютого 2022 року Україна використовувала морські безпілотники вітчизняної розробки, щоб пошкодити або потопити близько третини всього Чорноморського флоту Росії, що змусило Путіна вивести більшу частину військових кораблів, які в нього залишилися, з окупованого Криму в порт Новоросійськ. Нові оборонні заходи Росії послідовно ускладнюються модернізованими українськими морськими безпілотниками.

У травні 2024 року Україна стала першою країною у світі, яка створила цілий рід збройних сил, призначений для боротьби з дронами. Командир цього нового підрозділу дронів Вадим Сухаревський назвав різноманітність виробництва дронів у країні своєю головною перевагою. Як кінцеві споживачі, українські військові зацікавлені в максимально широкому виборі виробників і продукції. На сьогодні контракти укладено більш ніж зі 125 виробниками.

Уроки, витягнуті з успішного розвитку екосистеми виробництва дронів в Україні, тепер мають бути застосовані до стратегії кібербезпеки країни. "Україна має талант до розробки передових кіберпродуктів, але їй не вистачає інвестицій. Державна підтримка має вирішальне значення, як це видно на прикладі індустрії дронів. Виділення бюджетів на купівлю місцевих продуктів кібербезпеки створить широкий ринок і залучить інвесторів. Імпорт технологій зміцнює потенціал, але такий підхід не створює стійкої національної промисловості", — вважає Олег Дерев'янко, співзасновник і голова Information Systems Security Partners.

Розвиток вітчизняних можливостей безпілотників вийшов настільки стрімким, тому що місцеві виробники мають можливість тестувати й удосконалювати свою продукцію в реальних бойових умовах. Це дає їм змогу щодня реагувати на нові захисні заходи, які застосовують росіяни. Той самий принцип необхідний і в кібербезпеці. Україна регулярно стикається з новими викликами з боку російських кіберсил і хакерських груп; найефективніший підхід передбачає розробку рішень на місці. До того ж, це дало б змогу проводити негайні випробування в реальних умовах воєнного часу, як це робиться з безпілотниками.

Наразі основне фінансування кібербезпеки України здійснюється з українського оборонного бюджету та від міжнародних донорів. Ці інвестиції стали б ефективнішими, якби однією з умов було придбання деяких рішень у місцевих українських компаній. Сьогодні лише кілька українських IT-компаній постачають українській владі рішення у сфері кібербезпеки. Збільшення цієї кількості як мінімум до десятків компаній створило б місцеву промисловість, здатну виробляти продукцію світового класу. Як ми бачили на прикладі швидкого зростання української індустрії дронів, ця стратегія зможе зміцнити власний кіберзахист України, а також підвищить кібербезпеку всього західного світу.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело