Мертвий "Адмірал Нахімов" та іржавий "Адмірал Кузнецов": як флот РФ перетворюється на купу заліза
Величезні атомні крейсери, символ військово-морської могутності Росії, на очах деградують, пише в колонці для The Telegraph військовий оглядач Девід Екс. Флот агресора перетворюється на купу металобрухту — держава вже не в змозі його підтримувати.
Величезні атомні крейсери класу "Кіров" були символом військово-морської могутності Москви в пізню радянську епоху. Через покоління вони стали символом її повільного військово-морського краху.
Совєти побудували чотири 28 000-тонних кораблі з ракетним озброєнням, щоб очолити далекобійні бойові групи, призначені для протистояння натовським військовим кораблям у відкритому морі. Три кораблі були введені в експлуатацію до розпаду Радянського Союзу 1991 року, а останній увійшов до складу російського флоту 1998 року після багаторічних затримок у будівництві.
Цей наймолодший "Кіров", "Петро Великий" Північного флоту — єдиний бойовий крейсер, який досі перебуває в строю. Він є одним з великих військових кораблів радянської епохи, що зникають, — включно з іржавим "Адміралом Кузнецовим", єдиним російським авіаносцем, що іржавіє, — які підтримують все меншу здатність Росії проєктувати морську міць через океани.
Другий старий крейсер "Адмірал Нахімов" стоїть біля причалу корабельні "Сєвмаш" у Сєвєродвінську, на півночі Росії, з 1999 року. Фарсова історія з його планованим поверненням до ладу свідчить про найширший військово-морський занепад Росії.
Рішення про повернення "Адмірала Нахімова" до ладу ухвалив Кремль ще 2008 року. Реконструкцію розпочали у 2013 році. Запланована модернізація передбачає встановлення крилатих ракет "Калібр" і "Онікс", а також нових датчиків і засобів зв'язку. Ще восени цього року в мережі з'явилися фото, що свідчать про скромний, але помітний прогрес у встановленні обладнання.
Але роботи не вкладаються в терміни — вже багато років. У 2014 році планувалося, що "Адмірал Нахімов" повернеться до ладу 2020 року. Але цього не сталося. Станом на 2018 рік бойовий крейсер мав бути введений у дію 2021 року. Через рік введення в дію було перенесено на 2022 рік. Цей термін настав і минув, як і наступний — 2024 рік. Тепер планується, що "Адмірал Нахімов" повернеться до складу флоту 2026 року.
Витрати, пов'язані з 33-місячною війною Росії проти України, призвели до зростання інфляції та скорочення інвестицій у Росію. Економіка країни буксує. Дорога спроба вичавити з 38-річного бойового корабля ще кілька років фронтової служби незабаром може здатися надмірністю.
Якщо спроба повернути "Адмірал Нахімов" до ладу врешті-решт провалиться, це може означати настання нової — і скромнішої — ери для російського флоту.
У 2023 році російський флот додав лише 6 300 тонн до свого загального тоннажу, закінчивши рік з бойовими кораблями загальною вагою 2 152 000 тонн. Минулого року завдяки будівництву нового фрегата, корветів, мінного тральника і кількох підводних човнів флот Росії мав додати 17 700 тонн, але українські ракети та безпілотники знищили кораблі загальною вагою 11 400 тонн.
Втративши у 2023 році майже стільки ж тоннажу, скільки було побудовано, російський флот приєднається до ексклюзивного і ганебного клубу військово-морських сил, що стагнують, до якого, як не дивно, входить також британський Королівський флот, що налічує 886 000 тонн і скорочується в розмірах. Останніми роками британський флот виводить з експлуатації більше кораблів, ніж будує.
Для росіян це здебільшого зводиться до стратегії, грошей… і двигунів. Великі кораблі дорогі — і не потрібні країні, чиї основні стратегічні амбіції лежать уздовж сухопутного кордону. Росіяни, як і раніше, будують безліч сучасних атомних підводних човнів і можуть розгорнути їх для стримування прямого конфлікту з великим противником. З огляду на цю гарантію, надводний флот глобального розгортання — це розкіш.
На щастя для російського керівництва, її промисловість навряд чи зможе побудувати нові великі військові кораблі, навіть якщо у неї будуть гроші і явні причини для цього. До 2014 року російські суднобудівники імпортували більшу частину своїх великих морських двигунів з України. Само собою зрозуміло, що тепер вони цього не роблять.
За відсутності джерела нових двигунів Росії набагато простіше відновити старий крейсер, ніж будувати новий з нуля. Дуже допомагає те, що на "Адміралі Нахімові" є атомна електростанція, адже російська промисловість досі примудряється будувати й обслуговувати їх самостійно.
Коли останні великі радянські кораблі підуть в останню путь, російський флот стане переважно прибережним — хоча і з потужним підводним потенціалом стримування. Навіть якщо "Адмірал Нахімов" повернеться до складу флоту і ще кілька разів вирушить у плавання, це лише відтермінує неминучість.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо