Мертве слово ШІ: як штучний інтелект закладає бомбу під систему освіти
Для письменниці Оксани Забужко стало сюрпризом, до якого рівня вже розвинувся штучний інтелект. І жахнуло, наскільки мертві тексти він генерує — і в цьому вона вбачає величезну загрозу для всієї системи освіти і для всього живого слова…
ШІ МУЖНІЄ…
Відкрила новий "вордівський" документ, тільки зібралась друкувати заголовок ("Слово до литовського читача") — аж завважила новеньку плашечку: "опишіть, що потрібно описати", — і спересердя чесно відклацала на ній у відповідь: "Передмову до нового іноземного видання "Польових досліджень з українського сексу"", — усміхаючись собі під ніс ядучою ухмилочкою людини, що змушена до нелюбої роботи: мовляв, ню-ню, обізвавсь помічничок, подивимось, як ти тут мені зараз наверзеш чорти-батька-зна-чого, штучноголовцю покоцаний!..
А ні фіга він уже не покоцаний. За 30 сек він мені видав текст, від якого я похолола: цілком пристойний, гладенько причесаний мінірефератик, скомпільований із кількох десятків загальників, які найчастіше повторюються про цей роман літературознавцями на різних широтах. (Для цікавих уміщую скрін.)
Все правильно, жодних проколів, не придерешся — крім того, що текст МЕРТВИЙ, мертвий як попіл, ні запам'ятати, ні повторити, читала — що гумку жувала, але ж за це в нашій системі освіти не знижують оцінки!.. І що, спитати б, має почати науковий керівник чи викладач, коли йому студент чи дисертант приволочить із сотню стор. отакого "правильного" словесного пластику?..
Це гаплик, шановне панство. А ще й в умовах дистанційки, яка внеможливлює особистий контакт Учитель — Учень, це взагалі та бомба, котра остаточно доб'є нашу гуманітарну освіту (принаймні гуманітарну 100%, за "саєнс" вписуватись не берусь). Щось треба з цим робити, і то негайно, "на вчора". Переходити на якісь "гурткові", "домашні" форми навчання (так, як до Сократа учні ходили), — щоб відбувалась, як застерігав був Фромм ще 70 рр. тому (мудрий чоловік, бачив, в яку дупу прямує людство!), "не передача знань, а передача цінностей, інакше 5-тисячолітня цивілізація загине".
Це стає справою виживання нас як виду — навчити нові покоління відрізняти ЖИВЕ І МЕРТВЕ СЛОВО.
І я не знаю, як цього можна навчити.
І, що значно гірше — не знаю, чи хтось над цим всерйоз думає…
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо