Крах і приниження в Татарстані: у чому особливість удару України по резервуарах нафтопроводу "Дружба"
Ураженню нафтопереробних об'єктів у російському місті Альметьєвську військовий експерт Олексій Копитько надає підвищеного значення. Об'єкти це найважливіші, охоронялися завжди відповідно — і їхнє ураження завдає РФ збитків, яких раніше не було взагалі ніколи, демонструючи вразливість усієї системи.
Усі вже надивилися видовищних відео з охопленими полум'ям резервуарами нафти в районі міста Альметьєвськ (Татарстан). Тут є привід розширити, поглибити і додати контексту.
1. Фактична сторона
ЦСО "А" СБУ дотягнувся дронами до НПС "Калейкіно" (структура компанії "Транснафта-Прикам'я", ємність резервуарного парку — приблизно 650 тис. куб. м). Зафіксовано 6 вибухів. Сильно пошкоджено і гарно горить резервуар ємністю 50 тис. куб м, ще один такий самий пошкоджено і горить скромніше. Третій зачеплений, характер пошкоджень уточнюється.
Про атаку невідомих БпЛА на Альметьєвськ також повідомляли 21 лютого. Але відомостей про масштабні пошкодження не було. З чого випливає гіпотеза, що тоді не пробили, а зараз або ППО не встигла відновитися, або СБУ знайшла спосіб обійти.
2. Що таке Альметьєвськ?
За ступенем шкоди нервовим клітинам цю атаку можна сміливо порівняти з "Воткинським заводом".
По-перше, Альметьєвськ — це один із найбільших нафтових хабів Росії.
В Альметьєвську сходяться магістральні нафтопроводи компанії "Транснефть" із Західного Сибіру, Башкортостану, Татарстану, Удмуртії, Пермського краю. Левова частка цієї нафти впирається якраз у головну НПС "Калейкіно", де різні сорти змішуються в сорт Urals.
Саме тут у 1960 р. було розпочато будівництво нафтопроводу "Дружба", а НПС "Калейкине" — його серце, що розганяє нафту системою "Дружби" (і метафорично, і буквально — підтримуючи тиск).
Значення цієї станції таке, що Міненерго Казахстану (!) вийшло з офіційною заявою, що постачання казахстанської нафти не постраждають. Хоча безпосередньо нафта з Казахстану через НПС "Калейкіно" не йде, але змішується в єдиний потік приблизно через 200 км на захід.
По-друге, Альметьєвськ називають "нафтовою столицею" Татарстану. Бо тут на супергігантському Ромашкінському родовищі гніздиться компанія "Татнефть", тут її штаб-квартира. У місті зосереджені офіси структур "Татнафти", а також інших видобувних і сервісних підприємств.
З НПС "Калейкіно" виходить нафтопровід до монструозного НПЗ "Танеко" "Татнафти" в Нижньокамську. І це — другий вимір локації.
Якщо взяти радіус 20 км від міста, можна нарахувати сотні дві середньо-великих нафтових резервуарів.
На всіх дорогах до/з міста розміщені нафтобази, нафтобазки та інші об'єкти. Наприклад, значний Міннібаєвський ГПЗ, який абсорбує і переробляє супутній нафтовий газ, вирішуючи проблему "газових факелів" на видобувних майданчиках.
Загалом, з якого боку не глянь — місце дуже чутливе і раніше вважалося захищеним.
3. Звідси випливає наступне
Одноразове ураження одного–двох, навіть дуже великих, резервуарів, так само як і ураження одного цеху на заводі, не перекине Росію. Порушити якісь виробничі процеси — може. Щось застопориться, щось сповільниться.
Для розуміння: будівництво та підключення до мережі одного такого резервуара — це два роки роботи. Тобто, одна вдала атака СБУ означає кілька років діяльності НПС (після ліквідації наслідків) у якомусь усіченому режимі. Це якщо більше не прилетить.
І ось тут найважливіше: останнім часом Україна проводить успішні атаки по раніше неприступних об'єктах. У росіян — об'єктивна необхідність перебудувати і збільшувати щільність ППО. Але чи є резерви? І на скільки збільшити? Кратно? Це неможливо. Інтенсивність атак дронами і ракетами зростає динамічніше.
Ставиться під сумнів уся концепція невразливості російської інфраструктури. Тому що одна атака нічого не зробила НПС. Друга атака через добу — випиляла 2 резервуари. Ще 2–3 успішні атаки цілком здатні випиляти всю НПС. Що позначиться і на транспортуванні нафти, і на переробленні.
Окремий позитив — шкода Татарстану. Тому що Казань і казанські бонзи є одними з головних бенефіціарів війни...
Тобто можна, звичайно, потягнути час до квітня, щоб зайти на новий піврічний цикл війни. Але зараз об'єктивно у Росії з'являється збиток, якого раніше не було взагалі або не в такому обсязі.
Це доведеться враховувати.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо