Чи справді корупція в Україні вища, ніж в інших країнах, і кому вигідно псувати імідж країни
Наратив про "безнадійно корумповану Україну" може шкодити національній безпеці. Експерт з маркетингових та політичних комунікацій Артем Бiденко пояснює, кому вигідно псувати репутацію держави, поширюючи цю думку.
У 2024 році американський суд визнав сенатора Боба Менендеса винним у хабарництві. Він отримував золоті злитки, готівку, автомобіль, а взамін допомагав Єгипту та бізнесменам зі свого штату.
У Німеччині у 2021 році кілька депутатів від ХДС/ХСС отримали комісійні від закупівель масок під час пандемії. Один з них, Ніколас Лебель, заробив приблизно 250 тисяч євро і після скандалу пішов з Бундестагу.
Шведська компанія Ericsson у 2019 році заплатила у США понад мільярд доларів штрафів за хабарі в Джибуті, Китаї, В'єтнамі, Індонезії та Кувейті, а у 2023 році ще й визнала, що приховувала докази від слідства.
Водночас про США, Німеччину чи Швецію ніхто не пише як про безнадійно корумповані держави. Хоча і там люди вважають корупцію більш поширеною, ніж стикаються з нею самі. За даними дослідження Info Sapiens для НАЗК, у Швеції особисто стикаються з корупцією приблизно 3% людей, а поширеною її вважає майже половина населення. У Португалії ці цифри становлять 1% і 96%.
Десятиліттями прийнято вважати, що рівень корупції в Україні вищий, ніж у Швеції. Адже так показують міжнародні індекси, щоправда, вони часто орієнтуються на бали, що проставляють експерти, які орієнтуються на медійне висвітлення тих чи інших справ. Тож минулого року Україна отримала 36 балів зі 100 в індексі Transparency International, США — 64, Швеція — 80.
Багато років дослідники медійного поля звертають увагу, що ключовий продюсер нав'язування світу думки про безнадійно корумповану Україну — наш північний агресивний сусід, Росія. І це ніби логічно, лякати всіх Україною виявилося дуже успішною стратегією.
Є ще один аспект інвестування мільярдів у цей рекламний сюжет — внутрішньо-безпековий.
Нове опитування КМІС, проведене 8–16 жовтня: 55% українців вважають, що регулярні новини про розслідування і затримання свідчать про боротьбу з корупцією. 41% вважає Україну безнадійно корумпованою. Серед перших 76% готові терпіти війну стільки, скільки потрібно. Серед других таких 43%. Вивести війська з Донбасу в обмін на гарантії безпеки погодилися б 27% тих, хто бачить боротьбу з корупцією, і 47% тих, хто в неї не вірить. Опитування показує, що люди, які вважають державу безнадійно корумпованою, частіше готові на мирний план, і частіше саме корупцією оперують, говорячи про свою зневіру.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький ще торік казав, що наратив про "безнадійно корумповану Україну" може шкодити національній безпеці.
Дослідження ставить нас перед серйозною дилемою. З одного боку, чим більше новин про боротьбу з корупцією, тим більше віри в державу і перемогу. З іншого боку, масове використання цих новин для показу слабкості держави (наприклад, суди можуть іти роками, і це використовує ворог) призводить до слабкості і зневіри.
Мені здається, рішення має знаходитися у напрацюванні медіа певних стандартів щодо висвітлення корупції, використання певних слів, зворотів та відмови від хайпу заради клікбейту. Розслідування мають тривати довше, бути глибшими і показувати реальні порушення, а не спроби якнайшвидше направити прожектор на щось, що викликає підозру.
Очевидно, що простих рішень немає і не може бути, однак навіть найменший клікбейт сьогодні здатен вплинути на національну безпеку.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані матеріали в рубриці "Думки" несе автор.