Не просто тренувальний табір. Що відомо про "ПВК Семенченка" і справу "агента НАБУ" Шевченка

У середу, 24 березня, Служба безпеки України повідомила про викриття і припинення діяльності "не передбаченого законодавством" воєнізованого збройного формування. СБУ заявляє, що діяльність ПВК і її бійців була спрямована на підготовку тяжких злочинів і навіть на підрив національної безпеки. Організаторами ПВК назвали колишнього народного депутата і колишнього командира батальйону "Донбас" Семена Семенченка і колишнього бійця того ж батальйону Євгена Шевченка, відомого як "агент НАБУ".

"За версією слідства, Семенченко і Шевченко є можливими організаторами й учасниками протиправної схеми з ввезення поза митним контролем військових запчастин і товарів подвійного призначення з Російської Федерації, які згодом продавали державним підприємствам оборонної сфери за завищеними цінами", — повідомила, зокрема, пресслужба СБУ. Фігуранти всі звинувачення відкидають.

Що саме повідомили в СБУ

"До складу компанії входило понад 150 осіб, а сама організація діяла під прикриттям охоронних фірм і громадських організацій. Підготовка членів ПВК проходила на спеціально облаштованій тренувальній базі в Київській області — там проходили бойові витівки, тренування поводження зі зброєю, навички військових бойових дій. Також частина членів військової компанії вчилася в центрах підготовки за кордоном", — повідомила спецслужба.

За даними правоохоронців, "ПВК Семенченка" укладала контракти з різними групами з країн Близького Сходу, і слідчі кажуть, що зафіксували пропозиції організувати постачання зброї в ці країни.

До складу ПВК входило понад 150 бійців, котрі контролювали і координували діяльність організації 15 осіб, усі — громадяни України. Вони також вербували нових учасників організації серед колишніх військових і правоохоронців з досвідом участі в бойових діях.

Правоохоронці відзвітували, що провели 80 обшуків у Києві, Київській і Донецькій областях — за адресами офісного приміщення, місць проживання, тимчасового перебування та тренування фігурантів. Вилучили фінансову документацію, чорнові записи, особисті справи учасників ПВК і великий арсенал зброї: майже 5,5 тисячі патронів різного калібру, 7 реактивних протитанкових гранат РПГ-26, 4 підствольних гранатометів, ручний кулемет Калашникова, 2 автоматичні гвинтівки, 3 пістолети і 3 автомати Калашникова АКС і АКС-74, 7 помпових рушниць, 38 гранатометних пострілів ВОГ-25, 21 гранату (зокрема, Ф-1 та РГД-5) і 16 запалів УЗРГМ і 6 тротилових шашок, пластид.

Що в цьому такого?

В українському законодавстві немає закону про приватні військові організації, хоча де-факто вони присутні і досить активні — але при цьому поза юридичним полем. Олександр Скіпальський, колишній керівник контррозвідки СБУ й управління розвідки Міноборони, пояснює: "Україна в стані війни, і роль добровольчих формувань визначна і впливова, тому передбачено їхнє існування в рамках воєнізованих формувань: таких як Нацгвардія, Міноборони. Якщо якісь люди поза цими структурами тренувалися на полігоні, мали зброю, це порушення законодавства".

Про необхідність врегулювати діяльність недержавних воєнізованих формувань в Україні говорить у коментарі Фокусу і військовий експерт Олег Жданов. За словами експерта, недержавні центри підготовки військових фахівців є практично в кожній області, наприклад — центр підготовки Українського добровольчого корпусу, який колись намагалася блокувати 25-а бригада. "Тоді ледь не дійшло до стрілянини", — згадує Жданов.

Не виключено, що серед того, що в них є "ПВК Семенченка" — вербування найманців для відправлення на Близький Схід, що і послужило приводом для уваги спецслужб. Ні Семенченко, ні Шевченко не приховували, що укладали контракти з близькосхідними країнами.

"Вони могли направляти фахівців. А потім могли там їх вирубувати, і вони відправлялися воювати як найманці і за гроші. А це вже порушення — найм на війну в міжнародному праві вважається військовим злочином, який не має терміну давності. Тому держава і могла втрутитися", — говорить Жданов.

Однак у переліку звинувачень — не тільки тренування зі зброєю. Згадуються і постачання військових деталей за завищеними цінами, і тут можна побачити відгомони інших справ, пов'язаних з корупцією і махінаціями в українській оборонній промисловості. Зокрема, історію про постачання б/у комплектувальних з Росії — у ній фігурував, між іншим, і співробітник Національного агентства в боротьбі з корупцією Євген Шевченко. Скандал стався взимку-весною 2019 року і навіть загострив передвиборчу боротьбу кандидатів Порошенка і Зеленського — але після зміни президентів ніяких гучних результатів не було. Можливо, зараз настав час для продовження.

Кого підозрюють?

Правоохоронці повідомили про підозру п'яти фігурантам, але основними вважаються колишній народний депутат від об'єднання "Самопоміч" Семен Семенченко та Євген Шевченко, відомий як "позаштатний агент НАБУ".

За даними слідчих, вони є можливими організаторами й учасниками схеми з ввезення військових запчастин і товарів подвійного призначення з Росії. Пізніше ці товари продавали державним підприємствам оборонної сфери за завищеними цінами, стверджують у СБУ.

"Семен Семенченко — людина з каламутною біографією. Багато хто знає його як депутата ВР і добровольця. Але при цьому постійно говорять, що він може брати участь у якихось незаконних діях. Але якщо є підозри — треба дати офіційну оцінку, повинна бути чіткість у персоналіях. Треба пояснити, чому він міняв прізвища, чим займався в Криму, як дрейфував на початку 2014 року в Донецьку серед нинішніх бойовиків, а потім організував "Донбас", — зазначає Олександр Скіпальський.

Політолог Володимир Фесенко також нагадує про неоднозначне минуле Семенченка і Шевченка: "Мова йде про дуже сумнівних і токсичних персонажів, схильних до різних авантюрних дій. До обох, напевно, накопичилося багато претензій і негативних емоцій з боку різних правоохоронних органів. І на обох, напевно, накопичили різноманітний компромат. І Семенченко, і "агент Шевченко" вже потрапляли в різні скандальні історії".

Семенченку і Шевченку інкримінують ст. 260 Кримінального кодексу України ( "Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань"). Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі від 2 до 5 років.

Реакція фігурантів

Семен Семенченко поки ніяк не прокоментував подію. Однак, як зазначив колишній нардеп Єгор Соболєв, займався цією діяльністю колишній командир "Донбасу" не потаємно, а цілком відкрито. "Семен з іншими добровольцями "Донбасу" дійсно займався створенням приватної охоронної компанії, — пише Соболєв. — Привертав туди хлопців, які повернулися з фронту. Вів переговори про контракти з американцями. Організація робилася відкрито — у його фейсбуці постійно були фотки і відео під селом Сувид на Київщині. Їздили переймати досвід в академію безпеки в Польщу — говорили, що там хороший рівень.

Твердження СБУ про "підготовку до скоєння тяжких злочинів, в т.ч. проти основ національної безпеки" вимагають доказів. Як тільки стане відомо про судові засідання, піду туди розбиратися, на чому грунтуються обвинувачення".

А фото із зарубіжних поїздок у тренувальному таборі постив у себе в соцмережах.

Про свою приватну військову компанію Семенченко говорив в інтерв'ю 2019 року. Розповідав, що створив компанію міжнародної безпеки, зареєстровану в США, з представництвом в Україні. Правда, не повідомив її назву, але розповідав, чим вона займається.

"Ми не воюємо. Ми займаємося, наприклад, організацією безпеки для неурядових та міжнародних організацій у зонах підвищеного ризику. У тому числі і навчанням місцевих правоохоронних органів, представників влади. Наша міжнародна компанія з безпеки збирається працювати за контрактами за кордоном. Наприклад, з неурядовими організаціями в країнах Близького Сходу. І ми серйозно ведемо переговори з афганськими структурами, — говорив Семенченко, розповідаючи також про афганські перспективи для українського бізнесу (видобуток корисних копалин, проведення трубопроводів, будівництво заводів і доріг), — щоб наші українські хлопці його охороняли" .

Також він зазначав, що ПВК — деякою мірою ще й соціальний проект, тому що багатьох, хто брав участь у військових діях, важко інтегрувати в мирну спільноту, вони "будуть ностальгувати за тим часом — не за вбивствами, а за колективом, за ризиком, за своєю роллю захисника. Їм потрібно дати можливість перебувати в цій зоні ризику".

Не приховував, що працевлаштовує колишніх бійців і Шевченка. Наприклад, в одному з інтерв'ю він говорив таке: "Коли в жовтні 2015 року я повернувся з фронту, то побачив, що багато побратимів не змогли знайти роботу. При цьому вони мали багатий бойовий досвід. Так у мене з'явилася думка створити охоронне агентство "Донбас охорона", 90% якого — це демобілізовані бійці батальйону "Донбас". Усі керівні посади в цій компанії займають бойові командири", — ці слова належать ще до 2018 року.

В іншому інтерв'ю Шевченко також не приховував характеру діяльність "Я займаюся приватною охоронною компанією, яка буде працювати на Близькому Сході, у країнах з високим ризиком, наприклад в Афганістані, Іраку, Сирії". Примітно, що тоді ж він сам підкреслював: "Це охоронна компанія, адже в нас немає законодавства про приватні військові компанії, і тим більше є кримінальна відповідальність за найманство".

Тому не зовсім зрозуміло, чому СБУ вирішила "викрити" воєнізоване збройне формування саме зараз, якщо воно відкрито існувало вже кілька років.

"А як проходить ваш ранок?"

Про те, що за ним стежать, Євген Шевченко заявив ще кілька днів тому, повідомивши, що йому в машину нібито намагалися встановити "прослушку", але видали себе шматком дроту.

"Якісь олені вскрили моє авто і намагалися встановити обладнання для стеження і прослуховування, але робили це настільки незграбно, що залишили шматок дроту на найбільш видному місці", — написав Шевченко. Тут же зазначив можливих причетних: "Поки що не знаю, від кого це привіт — від Єрмака або Авакова, але скоро дізнаємося".

Потім уточнив, що "з'явилися господарі дроту" і написав, що співробітники СБУ прийшли до нього з обшуком.

"Шановна Служба безпеки України шукає в мене вдома російські контрабандні товари військового призначення та звинувачує мене в створенні незаконних збройних формувань. А як проходить ваш ранок? АПД: обшук завершився — нічого незаконного не знайшли, нічого не вилучено. Суд про запобіжний захід, напевно, завтра — побачимо", — цей допис з'явився на Facebook-сторінці Шевченка 24 березня.

Після репортажу СБУ про викриття і припинення діяльності ПВК "позаштатний агент НАБУ" заявив, що не має відношення до цієї охоронної компанії. Він визнав, що у 2018 році подумував про те, щоб стати інвестором якоїсь приватної військової компанії для роботи в Сирії й Афганістані, яка повинна була охороняти об'єкти і супроводжувати конвої за контрактами Держдепу США.

"Однак, після декількох місяців попередньої роботи, переговорів і зустрічей в Афганістані і в Іраку (у тому числі в посольстві США в Багдаді) і заяви Трампа в кінці 2018 року про виведення контингенту і зменшення присутності США в цих країнах, питання про співпрацю стало неактуальним", — заявив Шевченко.

Пред'явлені звинувачення Шевченко відкидає.

"Служба безпеки України повідомила, що в Київській області (наскільки я зрозумів, десь у Петрівцях) знайдені зброя і вибухівка, і що планувалося вчинення тяжких злочинів, у тому числі на території України. За версією слідства, організаторами цього незаконного збройного формування і власниками знайденої зброї є я і Семен Семенченко.

Сказати, що я обурений цими ганебними звинуваченнями — це нічого не сказати", — обурився Шевченко в соцмережі.

Шевченко запевняє, що всього раз був на території тренувального центру в Київській області, розкритого СБУ, і провів там "тільки п'ять хвилин". Він закликав СБУ надати докази його причетності до інкримінованих йому злочинів, а також висловив здивування звинуваченнями про продаж товарів військового призначення підприємствам "Укроборонпрому" за завищеними цінами.

Шевченко звертає увагу на те, що розслідування розпочали півроку тому — після його звинувачень на адресу керівника Офісу президента Андрія Єрмака в державній зраді у справі "вагнерівців", котрі "настромлювали камери в машину і будинок" і прослуховували телефон, а 24 березня вирішили, що він організатор ПВК, але при цьому не затримали. Хоча, як сам визнав Шевченко, повинні були б — після настільки серйозних звинувачень.

Також Шевченко нагадав, що є "мисливцем на корупціонерів" і у 2020 році брав безпосередню участь у справі про передачу 6 мільйонів доларів хабара за закриття справи проти екс-міністра екології Миколи Злочевського.

Ще трохи пізніше Шевченко повідомив, що 25 березня о 18.30 в Печерському суді Києва йому обиратимуть запобіжний захід і не виключена ймовірність, що ніч на п'ятницю він проведе в СІЗО.

Реакція соцмереж на повідомлення про ПВК Семенченка

Думки в соцмережах розділилися, тому що діяльність як Семена Семенченка, так і Євгена Шевченка і раніше викликала багато запитань, що залишилися без відповідей. Обидва були залучені в багатьох гучних справах, проте кожного разу справа закінчувалася нічим. Що Шевченко, що Семенченко з'являлися на перших шпальтах ЗМІ тільки після чергового скандалу, але чутки про них незабаром затихали.

Досить різко висловився щодо ситуації колишній генпрокурор Юрій Луценко: "Семенченко пройшов шлях від підозрюваного у вбивстві в Севастополі (до війни), відомого командира добровольців до піар-афериста, організатора злощасної блокади українського вугілля, активіста міхомайдану і навіть до створення незаконного збройного формування. Ідіоти не переводяться, вони вдосконалюються".

Міхеіл Саакашвілі, що логічно, висловився на захист фігурантів і згадав, що викриття СБУ — це скоріше за все акція, спрямована проти НАБУ і його таємного агента Євгена Шевченка. "Якась дешева розводка СБУ, яка просто займається окозамилюванням", — заявив Саакашвілі.

А в колишнього нардепа Ігоря Мосійчука викликав обгрунтовані сумніви той факт, що Шевченко і Семенченко не були затримані. Адже після настільки гучних звинувачень їх повинні були взяти під варту негайно.

"Вдумайтеся, друзі! СБУ з помпою і крутим відсівом затримує групу осіб, серед яких як керівників називає Семенченка і Шевченка, звинувачує їх у створенні незаконного збройного формування, незаконному зберіганні і торгівлі зброєю, к тому числі з РФ і ОРДЛО (нібито навіть є запис розмови Шевченка з бойовиками) і ... відпускає", — здивувався Мосійчук. "Не знаю, як кому, а мені здається, що Семенченка, Шевченка та інших "донбасівців" СБУ затримувала тільки з метою банального шантажу, — допускає Мосійчук. — Не знаю, що було предметом шантажу, "вагнергейт" або щось інше, але від цієї історії дуже погано пахне".

"Витік буде обов'язково"

Незалежно від розвитку подій з конкретною "ПВК Семенченка", ситуація з приватними військовими компаніями в Україні серйозна і вимагає врегулювання з боку держави. Олег Жданов у коментарі Фокусу зазначає: "Для мене як для військової людини дивно, що ці люди так легко здалися без бою. Якщо це перший крок до наведення порядку, щоб зацікавлені кола почали розглядати законопроект, то це добре".

Можливий і інший погляд на цю ж ситуацію: зведення рахунків через висунення звинувачень. Не один коментатор згадав уже, що Євген Шевченко був співрозмовником відомого розслідувача Христо Грозєва з Bellingcat — який розслідував обставини "Вагнергейта" в Україні. І є припущення, що "вчасно" пред'явлене підозра — спосіб не дати інформатору ще раз недоречно заговорити.

"Можливо, — розмірковує політолог Володимир Фесенко, — це протистояння різних спецслужб і силових структур. Зокрема, можна припустити, хоча і не прямо, що мова йде про наїзд СБУ на НАБУ". Більш ймовірно, однак, що держава просто вирішила навести порядок у діяльності різноманітних військових формувань, які діють в Україні — "нехай дещо запізніла, але правильна, по суті, дія, — зазначає Фесенко. — При цьому почали зі структури, яка не представляє найбільшої небезпеки, і з нею легше розібратися, з мінімальними конфліктними наслідками. А ось, чи дійде справа до воєнізованих структур Яроша і "Нацкорпусу" — велике питання".

Щоб зрозуміти, що ж насправді сталося, потрібно запастися терпінням. "Коли з'являться перші матеріали слідства, а витік буде обов'язково, — каже Олег Жданов, — ми і дізнаємося, з ким саме афілійований цей навчальний центр, яка політична сила його курирувала — хтось повинен був це все прикривати, лобіювати, і головне — фінансувати".