"Давайте після війни": що заважає розташувати іноземні військові бази в Україні

Міністр оборони Олексій Резніков запропонував внести зміни в Конституцію України й надати дозвіл на розміщення в країні іноземних військових баз. Йдеться про статтю 17, яка прямо забороняє розташування таких баз. Такі зміни необхідні з точки зору майбутньої інтеграції до НАТО.

"Зрозуміло, що за необхідності можна знайти юридичну формулу, щоб не називати базу базою, а якимось "центром взаємодії та обміну досвідом" або щось. Але навіщо? Треба прибрати це обмеження, яке втратило актуальність, щоб знищити підґрунтя для спекуляцій", — написав Резніков в колонці для Liga.net.

Довгий шлях: як легалізувати військові бази іноземців в Україні

Ініціатива міністра є слушною, але її варто розглядати в проєкції на короткострокову перспективу. Та сама Конституція забороняє вносити зміни до Основного закону в умовах воєнного або надзвичайного стану в Україні. Крім того, вносити зміни до розділу Конституції "Загальні засади"(саме до нього належить стаття 17 — Фокус) потрібно по так званому "довшому шляху" — після отримання висновку Конституційного суду, законопроєкт зі змінами має прийняти Верховна Рада 2/3 від конституційного складу (не менше 300 голосів). Після цього рішення має затвердити всеукраїнський референдум, який призначається президентом.

В жовтні 2023 року мали відбутися чергові парламентські вибори, які, зрозуміло, не відбудуться через продовження воєнного стану в країні. Лише після скасування воєнного стану з’являться юридичні передумови для внесення змін в Конституцію та проведення виборів народних депутатів. Тому приймати зміни, про які зараз говорить міністр Резніков, буде вже парламент нового скликання. Яким він буде та чи будуть у нього в пріоритеті іноземні формування на території країни, звісно, наразі складно прогнозувати.

Без зміни Конституції: чи можна розмістити іноземні війська в Україні

Керівник проєктів із безпеки Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук нагадує, що на території України вже знаходилася іноземна військова база в обхід Основного закону. На момент прийняття Конституції в 1996 році в Криму базувався Чорноморський флот РФ, а щоб юридично врегулювати це питання, до документа було включено пункт перехідних положень.

Ця норма дозволяла тимчасово перебування на території України іноземних військових формувань можливе на умовах оренди та в порядку міжнародних договорів. Її скасували лише у 2019 році, таким чином, прибравши юридичне підґрунтя для перебування російських військових в Криму. Однак і позбавили себе потенційної можливості розміщення військових баз міжнародних партнерів.

Боєголовки в Україні: що потрібно змінювати для НАТО

Павло Лакійчук розповів Фокусу, що у вітчизняному законодавстві є багато перепон, створених раніше. Для прикладу, та ж концепція нейтрального позаблокового статусу України, від якої позбулися відносно нещодавно, нав'язувалася саме з Москви.

"Якщо ми думаємо про членство в НАТО, то потрібно змінювати законодавчі базу, потрібно робити зміни. Зараз, адже якби ми навіть цього захотіли – розмістити базу чи запросити миротворчі сили – юридично не можемо зробити", — говорить він Фокусу.

За його словами, після перемоги у війні, в разі, якщо Росія залишиться в такій же формі, як є зараз, треба порушувати питання ядерного стримування для України. Тобто, про програму НАТО Nuclear Sharing, тобто "Ядерний обмін". Ця програма дозволяє надавати країнам, що не мають свого ядерного озброєння, боєголовки на зберігання.

Голосна підтримка: які країни заявили про можливе розміщення формувань в Україні

Днями французький військовий аналітик Жан-Домініка Мерше повідомив, що за його інформацією, Польща та країни Балтії можуть створити багатонаціональну дивізію, яка може в майбутньому допомогти Україні в боротьбі з російською агресією. Відзначимо, що раніше президент Польщі Анджей Дуда не відкидав такої можливості, але лише після закінчення війни в Україні та у випадку, якщо таке рішення ухвалить НАТО.

До слова, влада Польщі сама вже кілька років як просить збільшити американський військовий контингент на своїй території. Розмови про надання Україні іноземних військових контингентів точаться вже певний час. На початку червня 2023 року, незадовго до Вільнюського саміту НАТО, колишній генеральний секретар організації Андерс Фог Расмуссен припустив, що окремі члени НАТО можуть погодитись на введення на українську територію своїх військ.

"Відомо, що Польща дуже залучена до надання конкретної допомоги Україні. І я не виключаю, що Польща буде ще більше залучена в цьому контексті на національному рівні, а за нею підуть країни Балтії, можливо, навіть з можливістю введення військ на місцях", — розповідав він в інтерв'ю The Guardian.

Тимчасове розміщення: чи може Верховна Рада запросити іноземний військовий контингент?

Перебування військових формувань на території України регламентується рішенням Верховної Ради. Саме з її дозволу визначається, в якій кількості, з якою метою, з яким озброєнням іноземні військовослужбовці знаходяться на території країни. Така процедура застосовувалася для організації та проведення щорічних міжнародних військових навчань в Україні. Теоретично, користуючись цією нормою, іноземних військових можна запросити в Україну в разі такої необхідності.

"Верховна Рада може надати дозвіл на тимчасове перебування на території України військових контингентів, як це робилося під час навчать", — говорить Фокусу військовий експерт Олег Жданов.

Ще одним варіантом введення в Україну іноземних військових контингентів Жданов називає — оголошення в країні стану війни та подальше прохання прямої воєнної підтримки в інших держав.

За словами Лакійчука, в політичному сенсі наразі навряд чи знайдеться якась країна, що погодиться зараз відправити своїх військових в Україну.

Для прикладу можна згадати про звернення Верховної Ради щодо військового миротворчого контингенту. Ще 3 березня 2022 року парламент закликав ООН ввести на територію країни миротворчі сили. Проте цього не відбулося, Рада безпеки ООН навіть не розглядала це питання через зловживання правом вето від РФ.

Заради "спокою" Путіна: чому НАТО уникає конфронтації з РФ

Член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, народний депутат Сергій Рахманін пояснює Фокусу, що дозвіл на перебування на території країни військовослужбовцям інших країн надається після їхнього запиту, а не після прохання України.

"В питанні дозволу на перебування на території України, ініціатором є саме така країна, яка хоче відрядити своїх військових. На час війни в Україні військові навчання не проводяться. Та й про які іноземні контингенти можна говорити, якщо майже кожна країна НАТО, як мантру, повторює, що головним завданням зараз є не допустити можливого прямого зіткнення з РФ", — говорить Фокусу народний депутат.

На підтвердження цих слів радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що Вашингтон буде підтримувати Україну, але без того, щоб американські солдати воювали б з російськими.

Рахманін зауважив, що до його комітету не зверталися з будь-якими питаннями щодо внесення змін до Конституції чи можливості перебування на території України іноземних військових контингентів. Він припускає, що ініціатива Резнікова є лише власною думкою, а не ініціативою влади.

Важливо

Переговори чи війна: до чого готуватися Україні після контрнаступу