Рік вибору Дракона. Чого чекати світу та Україні в новому 2024 році
Новий рік стане роком випробувань як для України, у війні проти російського вторгнення, так і великих геополітичних гравців балансів, які намагатимуться втримати баланс. Все це буде замішано на постійних виборах з додаванням конкуренції між Китаєм і США та подальшою дестабілізацією з боку РФ. Фокус дізнавався, чого чекати від нового 2024 року Україні та світу.
"15 січня в Давосі відбудеться щорічний економічний форум, де очікується обговорення теми відновлення України. Напередодні голова Офісу президента Андрій Єрмак збиратиме радників президентів щодо цього питання. Це дуже гарний хід, адже буде змога попередньо проговорити ці треки", — говорить Фокусу політичний експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов.
Він звертає увагу, що в червні в Берліні очікується великий захід з теми відновлення України. Також ми чекаємо на зустрічі по українській формулі миру, має бути обговорення другої пʼятірки пунктів — виведення російських військ і припинення бойових дій, недопущення ескалації, протидія екоциду, відновлення України. Питання глобального саміту миру поки в очікувані консенсусу серед всіх країн, що вже приєдналися до нього.
Де проходитимуть вибори
2024 рік буде роком політичних виборів у партнерів України. Вибори президента РФ проходитимуть вже в березні, але не мають жодної інтриги – Володимиру Путіну забезпечать потрібний результат протягом трьох днів голосування. Це вперше в РФ президента обиратимуть аж три дні. У відкритість та демократичність цього процесу настільки ніхто не вірить, що навіть не вивчають кандидатури та програми фіктивних конкурентів Путіна.
Наприкінці січня нового президента обиратиме Фінляндія, чинний президент Саулі Нійністе вже не зможе балотуватися, оскільки двічі займав цю посаду. Станом на кінець грудня було відомо про шістьох кандидатів, серед них — міністр закордонних справ Пекка Хаавісто, що двічі програвав Нійністе у 2012 та 2018 роках, голова Центробанку країни Оллі Рен та інші чиновники.
На початок лютого заплановано проведення позачергових президентських виборів в Азербайджані. Ільхам Алієв, що вже понад 20 років очолює країну, йде на п'ятий за ліком термін. В травні переобратися на другий президентський термін спробує лідер Литви Гінатас Науседа. Наразі не відомо про його конкурентів.
Якщо говорити про сусідів України, то варто згадати про вибори в Молдові та Грузії. Чинна президентка Молдови Майя Санду вже оголосила про свої плани балотуватися на другий термін. Одночасно в країні має відбутися референдум щодо вступу в ЄС. В Грузії одночасно обиратимуть новий склад парламенту та президента. Аналітики вже прораховують, чи зможе країна провести перезавантаження та усунути від влади проросійську партію "Грузинська мрія". Наприкінці 2023 року Грузія отримала статус кандидата на членство в ЄС. Деякі оглядачі назвали таке рішення своєрідним авансом в очікуванні політичних змін в країні. Разом з тим, в грудні уряд вже прийняв план дій на прийдешній рік для майбутньої євроінтеграції.
В Грузії, як і Молдові, варто чекати активного втручання РФ в хід виборчої кампанії та самих виборів. Крім того, західні розвідки ще у 2023 році попереджали про ймовірність воєнних дій на території цих країн за втручання Москви.
В червні відбудуться вибори до Європейського парламенту. До складу головного законодавчого органу ЄС буде обрано 705 парламентарів від всіх учасників обʼєднання. На сьогодні більшість в парламенті має політична "Комісія фон дер Ляєн", до складу якої входить 422 парламентарі. Для України ці вибори будуть важливими, хоч вона і не братиме в них участь. Справа в зростаючому рівні популярності євро популістів та симпатиків РФ. Кремль не полишає фінансування своєї пропагандистської машини в Європі.
"Україна знаходиться у прямій залежності від результатів цих виборів. Це не лише США, Європарламент чи Велика Британія. Ситуація в тому, що українське питання стало глобальним, таким собі точильним каменем політичних амбіцій. Саме вибори стали фактором, щоб маніпулювати питанням допомоги Україні, їх обсягами, кількістю чи номенклатурою. З огляду на це, на Заході підвищений попит на внутрішні українські перетворення. Тобто, питання — "що ми можемо зробити" наразі актуально як ніколи", — розповів Фокусу виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда.
Головні вибори 2024 року
Найголовніші вибори 2024 року результатів яких чекають в усьому світі — вибори президента США. Головні претенденти — Джозеф Байден та Дональд Трамп ще минулого року виступали антагоністами щодо війни в Україні. Якщо Байден обіцяє подальшу підтримку та фінансування українського спротиву, то Трамп — завершити війну за 24 години. Наскільки обіцянки Трампа є реальними можна буде оцінити лише в разі його обрання в листопаді 2024 року. Але, як кажуть політичні коментатори, не варто оцінювати його політику по передвиборчих заявах — Трамп намагається запропонувати своєму виборцю прості рішення для складних проблем. Також нагадують, що незважаючи на свою скандальність, вперше летальну зброю Україна отримала від США саме за його каденції.
Також існує ймовірність проведення загальних виборів у Великій Британії. Про це говорив прем'єр-міністр країни Ріші Сунак. Дата голосування ще не визначена, але Консервативна партія стрімко втрачає в підтримці перед Лейбористами. Оточення колишніх прем'єр-міністрів Великої Британії Ліз Трасс та Бориса Джонсона вже повідомило місцевій пресі, що вони братимуть в них участь.
Також потрібно згадати про парламентські вибори у Португалії, вибори лідерів Мексики та Венесуели.
Шанси України в НАТО
Крім виборів нового американського лідера, увага до США буде прикута через проведення ювілейного саміту НАТО у Вашингтоні. Захід буде приурочено до 75 річниці створення Альянсу.
"В липні у Вашингтоні проходитиме саміт НАТО. Для України дуже важливо до того часу виконати Річну національну програму, що затвердили у 2023 році та переконати членів Альянсу надати нам запрошення. Навіть з відкритою датою чи зафіксованою обіцянкою прийняти Україну згодом", — говорить Попов.
Нові території та нові можливості
З початком 2024 року припинила своє існування невизнана Республіка Арцах (Нагірний Карабах) територія повністю увійшла до складу та юрисдикції Азербайджану. Цьому передувала блискавична кампанія збройних сил Азербайджану, що за один день поклала кінець територіальній суперечці.
Якщо згадувати про території, то Болгарія та Румунія остаточно приєднуються до Шенгенської зони вільного пересування. Єдиною країною ЄС, що ще не приєдналася до вільної зони залишається Кіпр.
Цього року очікується розширення двох організацій, де РФ ще намагається тримати політичну вагу та якийсь вплив. Йдеться про вступ Бразилії до ОПЕК+ та приєднання Єгипту, ОАЕ, Ірану, Ефіопії та Саудівської Аравії до об'єднання БРІКС. Що вийде з такого розширення наразі прогнозувати складно, адже чотири з п'яти нових членів мають територіальні претензії та конфлікти — Єгипет і Ефіопія давно сперечаються з приводу води річки Ніл. Саудівська Аравія та Іран уже довгий час борються за лідерство в регіоні Перської затоки.
Євро-2024 та Олімпійські ігри
2024 рік стане роком великого спорту — на європейському континенті проходитиме чемпіонат з футболу та Олімпійські ігри. Якщо з футболом зрозуміло — російських футболістів не допустили навіть до відбіркових матчів, то на ОІ вже жевріє скандал. Російських та білоруських спортсменів вирішено допустити до змагань в індивідуальних дисциплінах в статусі нейтральних, тобто без прапора, гімну та національних символів. Очільник Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах вже встиг заявити, що війна в Україні є однією з 28 у світі, тому атлети не мають бути покарані за дії своїх урядів. Ще з античних часів, на час проведення Олімпійських ігор зупинялися будь-які війни.
Прийдешні змагання мають відбутися з 26 липня до 11 серпня, можна припустити, що до того часу ситуація на полі бою в Україні може суттєво змінитися. Варто нагадати, що Путін чекав на закінчення зимової Олімпіади в Пекіні у 2022 році, перед тим як почати повномасштабне вторгнення в Україну. Як говорять політичні оглядачі, це була його особиста обіцянка Сі Цзіньпіну, щоб не псувати свято.
"Світ розділився на умовні зони — геополітичні, технічні, валютні тощо. Наразі у всіх цих зонах спостерігається рецесія, тому все складніше шукати необхідні ресурси для України", — резюмує Ігор Попов.