Припинення вогню за 6 місяців: чому Захід та Зеленський одночасно говорять про перемовини

Обстріл з САУ
Фото: Picture Alliance | Військові ведуть вогонь з артилерії

Захід не вірить в перемогу України і прогнозує режим припинення вогню за 6–9 місяців, — наголошує, посилаючись на чиновників НАТО та ЄС, німецьке видання Welt. Чи справді у таборі союзників панують пригнічено-песимістичні настрої, з’ясовував Фокус.

У Брюсселі вже майже ніхто не сподівається, що Україна поверне окуповані РФ території, однак офіційно про це ніхто не хоче говорити, повідомляє Welt. Співрозмовники газети зазначають, що розвиток ситуації в зоні бойових дій для Києва складається "набагато гірше", ніж це часто подається у суспільному дискурсі, а прорив російськими військами другої лінії оборони України є "лише питанням часу".

Власне тому, зауважує видання, військові та дипломати з Євросоюзу і НАТО прогнозують припинення вогню протягом найближчих шести–дев’яти місяців незалежно від результату президентських виборів у США.

Згасання віри в перемогу України високопоставлені співрозмовники видання пояснюють тим, що Захід в майбутньому, ймовірно, не збільшить військову підтримку Києва до рівня, що дає змогу розпочати успішний широкомасштабний контрнаступ.

Окремо Welt акцентує, що у Вашингтоні, Берліні та інших європейських столицях надто бояться ескалації конфлікту та непередбачуваності Путіна, зокрема ймовірного застосування ним тактичної ядерної зброї.

Окрім цього, на Заході побоюються розпаду Російської Федерації і того, що контроль над понад шістьма тисячами російських ядерних боєголовок може потрапити до рук таких людей, як очільник Чечні Рамзан Кадиров.

Вельми показово, що синхронно з появою у західних ЗМІ публікацій подібного змісту, помітно активізувалася у глобальному медіапросторі українська влада. Зокрема, президент Володимир Зеленський в інтерв’ю французьким журналістам заявив, що офіційний Київ не може не запросити Росію на другий саміт миру, оскільки за її участь виступає фактично вся світова спільнота.

Своєю чергою голова Офісу президента Андрій Єрмак у розмові з Bloomberg наголосив, що "нам потрібно якомога швидше покласти край цій війні, щоб досягти справедливого миру".

Тим часом експерти, з якими поспілкувався Фокус, переконані, що усі "мирні" заяви несуть собою як ситуативний, так і глобальний підтекст.

Україна проводить складну дипломатичну гру

Зокрема, політолог Петро Олещук у розмові з Фокусом зазначає: "Зверніть увагу, що західні ЗМІ систематично пишуть про те, що Україна, мовляв, не має у цій війні шансів та можливостей, починаючи з осені 2022 року. Тобто, очевидно, що це певна ідеологічна установка з боку західних держав і суспільств, які хочуть уникнути більш широкомасштабного конфлікту з Росією. У цьому процесі велику вагу має виборча кампанія у США, де з одного боку є Трамп, який обіцяє зразу примиритися з Путіним, а з другого — демократи, які достатньо серйозно тиснуть на Україну щодо необхідності укладення мирного договору з РФ з тим, аби вибити відповідні козирі з рук Трампа".

В умовах, що склалися, вважає експерт, Україна проводить досить непросту гру: "В Україні всі чудово розуміють реальний потенціал і ціну усіх російських ініціатив та пропозицій. Але при цьому розумінні у нас є Захід, який вже буквально викручує руки. Тому, на мою думку, українське вище керівництво вирішило, що при наявних розкладах найкращим варіантом буде взяти ініціативу у свої руки. Тому, власне, українська влада і говорить: "Добре, ми не проти участі Росії у переговорах, давайте збиратися і домовлятися". Так, Росія, м’яко кажучи, скептично ставиться до цих ініціатив Києва, але, з іншого боку, ці ініціативи вибивають деякі аргументи з рук наших партнерів, які намагаються протиснути ідею переговорів. Ось Україна і каже: "Так, ми готові, тому давайте, переконуйте росіян".

Сенс цієї дипломатичної гри, яку проводить наразі українська влада, на думку Петра Олещука, полягає в тому, щоб в умовах щораз більшого тиску західних партнерів продовжувати отримувати від них фінансово-військову підтримку, наочно демонструючи недоговороздатність РФ.

І лише у разі, якщо Росія продемонструє реальну готовність до переговорів, ця гра, вважає експерт, може перейти в інший формат. Водночас, чи можливим є загалом такий сценарій за правління Путіна, Петро Олещук прогнозувати не береться.

Мирні переговори не означають кінець війни

Своєю чергою політолог Олег Постернак у розмові з Фокусом робить наступний акцент: "Ми наразі спостерігаємо проміжний результат того, до чого йшли останні пів року. Перше. Захід втомився, а російсько-українська війна має високий ступінь ризику переходу у війну глобальну. Друге. Втомилося також українське суспільство. Це показує і соціологія, і поведінка цивільних, і стан мобілізації. Третє. Нинішнє політичне керівництво України розуміє, що для нього є ризики, які полягають у відсутності виборів, оскільки Україна змагається, в тому числі, за цінності, однією з яких є демократична обраність влади. Усе це в комплексі фактично формує тло для мирних переговорів".

Станом на сьогодні мирних переговорів, переконаний експерт, хочуть не лише наші західні партнери, "яким потрібне якесь розуміння задля планування найближчого майбутнього з мінімізацією безпекових ризиків", а також частина українського народу, "яка постійно зростає".

"Мирних переговорів, врешті-решт, колись захоче і Росія, хоча зараз ми таких прагнень не бачимо, враховуючи рівень загострення на фронті, зокрема на Покровському і Торецькому напрямках. Але, тим не менше, ми рухаємося по шляху до мирних переговорів, що, до речі, не означає кінець війни. Просто Захід, українська влада і частина українського суспільства хочуть побачити бодай якийсь мирний трек, навіть якщо він не буде ефективним в частині практичної реалізації", — наголошує Олег Постернак.

На переконання політолога, в самій ідеї переговорів з Російською Федерацією загалом немає нічого критичного для української держави й народу. До того ж, додає експерт, більш складним питанням є те, наскільки сторони реально, а не декларативно, готові дійти до мирного врегулювання. "Захід і Україна хочуть миру, Росія — поки що ні. А формувати в таких умовах рамку для компромісу неможливо", — констатує Олег Постернак.

Окреслюючи часові рамки, коли позиція Москви може фундаментально змінитися, експерт зауважив наступне: "Це той аргумент, який Путін тримає у якості якщо не джокера, то козиря. Він хоче, щоб на нього усі дивилися, як на людину, яка жодним чином не поступиться. Цим, до речі, пояснюється його так званий мирний план, який він оприлюднив якраз напередодні нашого мирного саміту у Швейцарії".

З боку Кремля, на переконання Олега Постернака, наразі йде гра, мета якої — домогтися, щоб Захід і Україна прогнулися. Водночас Київ і союзники, констатує політолог, прагнуть шляхом переговорних інтриг повернути в бік суттєвого пом’якшення переговорних забаганок Росії.