Ордени для союзників: яка політика ховається за державними нагородами України
Орден Європи, який заснували 14 липня 2026 року, вручили президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн. Це була ідея президента України Володимира Зеленського — створити нагороду для іноземців, які стояли пліч-о-пліч з країною на шляху до ЄС.
Президент заснував цю нагороду на 30-ту річницю Конституції України.
"І за кожним таким кроком також стоять наші однодумці з інших країн", — сказав Зеленський.
Створення цієї відзнаки було потрібне, щоб висловити вдячність тим, хто допомагав Україні розвиватися та підтримував її під час війни.
Першою в історії цю нагороду отримала саме Урсула фон дер Ляєн. Її відзначили за довготривалу допомогу Україні одразу на двох фронтах: в обороні та в інтеграції з ЄС.
Подібні нагороди не просто показують вдячність народу, а й гарантують політичний зв'язок, який може забезпечити країні союзників у майбутньому — тих, хто підтримуватиме її попри все. І цю стратегію можна чітко бачити в дії на прикладі інших важливих постатей.
Наприклад, прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер отримав орден Свободи під час свого останнього, неанонсованого візиту до України 16 липня. Цю нагороду вручають як українцям, так і іноземцям за їхній внесок у свободу та суверенітет країни.
Ця церемонія відбулася в останній тиждень перебування Стармера на посаді, якраз перед тим, як він пішов з поста прем'єр-міністра Великої Британії та передав крісло Енді Бернему.
До нього цю нагороду отримували двоє попередніх британських прем'єрів, які також вплинули на купу проєктів із розвитку української оборони та надання фінансової допомоги. Цей орден і надалі символізує добрі, перевірені часом відносини між Україною та Британією.
Вручивши нагороду саме в цей момент, Зеленський хотів переконатися, що наступники й надалі допомагатимуть Україні на фронті. Він ніби натиснув на майбутню владу, щоб вона й далі підтримувала цей союз і не здавалася.
Україна використовує схожу політичну стратегію й щодо інших нагород. Іноземні лідери, такі як колишня прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас, державний секретар США Ентоні Блінкен та колишня спікерка Палати представників США Ненсі Пелосі, були нагороджені орденом князя Ярослава Мудрого. Його дають тим, хто зробив визначний внесок у розвиток України.
Але даруючи ці ордени, Київ не просто дружить з конкретними людьми. Це про те, щоб мати хороші зв'язки з тими, хто реально контролює бюджети та керує військовими процесами. Усе тому, що дуже важливо відзначати людей, які надовго залишаться в урядових кабінетах — наприклад, окремих політиків у Конгресі чи іноземних парламентах. Якщо Україна може отримати прихильність законодавців, це принесе їй довгострокову підтримку з самих глибин влади інших країн.
Головні нагороди, які Україна вручає іноземцям
Орден Свободи
- Заснований 10 квітня 2008 року.
- Вручають за видатні та особливі заслуги в утвердженні суверенітету та незалежності України, розвитку демократії та захисті прав людини. Це найвищий орден України, яким можна нагородити іноземців.
- Знакові отримувачі: король король Швеції Карл XVI Густав; прем'єр-міністр Великої Британії (2019–2022) Борис Джонсон; 46-й президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден; прем'єр-міністр Великої Британії (2024–2026) Кір Стармер; президент Франції Емманюель Макрон.
Орден князя Ярослава Мудрого (має I–V ступені)
- Заснований 23 серпня 1995 року.
- Вручають за визначні особисті заслуги перед українською державою у сфері державного будівництва, зміцнення міжнародного авторитету України, розвитку науки, культури та благодійності.
- Знакові отримувачі: президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн; колишній державний секретар США Ентоні Блінкен; спікерка Палати представників США (2019–2023) Ненсі Пелосі; прем'єр-міністерка Естонії (2021–2024) Кая Каллас.
Орден Європи
- Заснований 14 липня 2026 року.
- Вручають за визначні особисті заслуги у підтримці стратегічного євроінтеграційного курсу України, зміцненні стійкості держави та захисті безпеки всієї Європи.
- Знакові отримувачі: президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн (перша кавалерка в історії).
Орден "За заслуги" (має I–III ступені)
- Заснований 22 вересня 1996 року.
- Вручають за видатні досягнення в економічній, науковій, соціально-культурній, військовій чи громадській діяльності на благо України. Часто вручається не лише політикам, а й відомим культурним діячам.
- Знакові отримувачі: американський актор і кінорежисер Шон Пенн; американський актор і сценарист Лієв Шрайбер; британський актор і амбасадор доброї волі ЮНІСЕФ Орландо Блум.
Орден княгині Ольги (має I–III ступені)
- Заснований 15 серпня 1997 року.
- Вручають виключно жінкам за визначні заслуги в державній, виробничій, науковій, культурній чи громадській діяльності.
- Знакові отримувачі: президентка Європейського парламенту Роберта Мецола; міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі.
Відзнака "Національна легенда України"
- Заснована 14 липня 2021 року.
- Вручають за визначні особисті заслуги у становленні незалежної України, зміцненні її державності, захисті Вітчизни та служінні українському народові, вагомий внесок у розвиток економіки, науки, культури, мистецтва, спорту, а також за активну благодійну та громадську діяльність.
- Знакові отримувачі: американський бізнесмен та найбільший приватний донор України Говард Баффет; японський волонтер, який безкоштовно годував людей у Харкові під час обстрілів, Фумінорі Цучіко.
Звісно, не варто бути занадто категоричними й думати, що ці нагороди — це стовідсоткова гарантія. Політика залишається прагматичною та жорстокою. Яскравий приклад — нинішня ситуація в США. Попри те, що в минулі роки найвищі українські ордени отримали і Ентоні Блінкен і Ненсі Пелосі, зміна адміністрації в Білому домі показала зовсім іншу реальність. Нова влада США налаштована далеко не так дружньо, а військова та фінансова допомога від неї наразі практично зупинилася.
Тому державні відзнаки — це не залізобетонна страховка від геополітичних змін. Роздаючи нагороди, Україна намагається міцно пов’язати власну історію з особистою репутацією іноземних лідерів. Це розрахунок на майбутнє: намагання закласти правильні орієнтири для наступних урядів і зберегти лояльність тих представників парламентів, які залишаються на своїх місцях роками й готові й надалі боротися за виділення коштів. Ці церемонії не можуть скасувати великі політичні кризи, але вони залишаються важливим інструментом, який допомагає утримувати хоча б частину союзників поруч.