80 років потому. Усе, що потрібно знати про глобальне потепління в Україні

Цього року в Ісландії зʼявився унікальний памʼятник. Він присвячений льодовику Ok, який став жертвою глобального потепління. Меморіальна табличка на місці, де ще пару десятиліть тому був сніг і лід, говорить, що Ok не буде останнім. "Ми знаємо, що відбувається, і що потрібно робити. Але тільки ви знаєте, чи вийшло у нас", — написано на ній.

Нехай це послання звернене до нащадків, але сам факт його появи говорить про те, що наслідки глобальної зміни клімату ми спостерігаємо вже сьогодні. І подальших змін уникнути не вдасться, оскільки не уникнути й потепління планети. Україна відчує їх разом з усім світом.

Нові кліматичні пояси України

Як багато хто знає ще зі шкільних часів, на території України переважає помірно континентальний клімат і тільки на південному березі Криму — субтропічний, середземноморського типу. Але не виключено, що вже до кінця століття карти кліматичних поясів у підручниках доведеться оновити.

Різні дослідження показують, що в останні десятиліття кліматичні пояси Землі переживають зміщення. Наприклад, за оцінками американських вчених, з кінця 70-х кожні 10 років кордони тропіків зміщувалися приблизно на 0,2-03 градуси широти як на південь, так і на північ. У середньому за цей час кліматичні пояси змістилися на 1 градус, тобто приблизно на 112 км в обох напрямках. Це вже відгукується країнам, розташованим далі на північ. Навіть у Великій Британії та Німеччині клімат стає сухішим, а середземноморські держави уже на початку століття зіткнулися з найсильнішою за 900 років посухою.

Це не єдина зміна, що обіцяє змінити звичні кліматичні карти. За оцінками вчених, навіть за умови підвищення світової температури на 2°C близько 5% земної суші виявиться в новій кліматичній зоні. Але за умови більш високих темпів потепління ця доля може загрожувати вже пʼятій частині планети.

Що це означає для нас, крім змін шкільної програми? Наочний відповідь дали дослідники Швейцарської вищої технічної школи Цюріха. Не так давно вони опублікували роботу, присвячену змінам клімату, які переживуть великі міста світу до середини поточного століття. Швейцарці відзначають, що більшість міст схильні до мимовільного "переїзду" в тепліші субтропічні краї. Передбачається, що вже через 30 років вони виявляться в таких кліматичних умовах, як якщо б їх перенесли приблизно на 1 000 км на південь.

Це більше, ніж відстань, що відокремлює Київ від кордону субтропічного поясу. І саме туди, за даними швейцарців, перебереться українська столиця. Клімат тут стане таким самим, як зараз в австралійському місті Канберра. Середньорічна температура збільшиться на 2,9°C. Середня температура найтеплішого місяця досягне позначки 29°C, а найхолоднішого — -4,9 ° C.

До мимовільного "переїзду" можуть готуватися й інші українські міста. Наприклад, Харків з точки зору клімату стане нагадувати сучасний Бухарест, а в Дніпрі умови будуть такі ж, як в сьогодні у Тбілісі.

Подібна доля очікує приблизно три чверті сучасних міст. Їх жителі хоча б можуть оцінити, до чого готуватися, подивившись на інші населені пункти, розташовані в більш теплих краях. Але ще 22% міст, згідно з прогнозами швейцарських дослідників, виявляться у таких кліматичних умовах, аналогів яким на сучасній Землі просто немає.

Наслідки глобального потепління для України

Це один з можливих варіантів розвитку подій, але існують й інші. Наприклад, кілька років тому дослідники з Українського гідрометеорологічного інституту розробили власні прогнози кліматичних змін у країні до кінця століття.

За основу був узятий десяток глобальних кліматичних моделей і три найбільш ймовірні сценарії розвитку суспільства й економіки, складених міжурядовою групою експертів IPCC (міжурядова група експертів зі зміни клімату) при ООН.

Найоптимістичніший з них передбачає, що з другої половини століття населення планети почне скорочуватися; світ буде активно переходити на технології, що зберыгають ресурси, а рівень шкідливих викидів буде зниженим. Але навіть у такому випадку наприкінці століття середньорічна температура в Україні буде на 2°C вища, ніж на його початку.

Найбільш песимістичний сценарій говорить, що аж до 2100 на Землі буде спостерігатися постійний і швидкий приріст населення, а викиди парникових газів будуть високими. У подібній ситуації зміна клімату в Україні буде ще більш істотною — температура зросте на 3,8 градуса Цельсія.

Основний внесок у збільшення цього показника зроблять тепліші зими. Весняно-літні періоди теж будуть ставати теплішими, але підвищення температур буде не таким стрімким. Водночас у різних частинах країни зміни будуть відбуватися по-різному.

Наприклад, західного регіону вони торкнуться найменше протягом цілого століття. А ось північний схід України стане виділятися потеплінням літнього сезону вже до кінця наступного десятиліття. У більш віддаленому майбутньому тут буде спостерігатися найвище у країні підвищення зимових температур, а найбільш стрімке потепління літнього сезону переміститься в південні області. І така тенденція продовжиться аж до кінця XXI століття.

Утім, це ще не повна картина змін. Передбачається, що до кінця століття зими і весни стануть більш сніжними та дощовими, тоді як в літні періоди кількість опадів, навпаки, скоротиться. На північному заході їх буде більше, а південно-східні території стануть більш посушливими.

Погодні аномалії і кліматичні біженці

Як бачимо, сьогодні складно однозначно відповісти на питання, наскільки саме потеплішає планета і країна. Ми можемо лише будувати різні прогнози майбутнього і готуватися до змін. Водночас навіть невелика різниця температур може відокремлювати просто важкі наслідки від катастрофічних.

Ще минулого року експерти ООН продемонстрували це у гучній доповіді, що показала, у світі, де температура піднялася на 2°C, більше людей, які страждають від нестачі води, більше екстремально жарких днів, а нестача продовольства відчувається гостріше, ніж на планеті, де температура підвищилася тільки на 1,5°C.

За словами глави Української кліматичної мережі Іллі Єременко, Україна вже переступила поріг у пів тора градуси і вже відчуває вплив глобального потепління. "За прогнозами IPCC, ми не належимо до країн, які зіткнуться з найбільш важкими наслідками, але деякі з них ми відчуваємо вже зараз: сильні вітри, смерчі, град розміром з яйце, масове висихання лісів на Поліссі та у Карпатах, затяжні торфʼяні пожежі, обміління річок і зниження ґрунтових вод", — говорить він.

Якщо температура продовжить рости, то різницю потепління ми відчуємо, як і весь світ. І справа не тільки у природних змінах. За словами Єременко, для багатьох країн різниця в пів градуса — питання виживання. "Коли там стане неможливо жити через відсутність води і неможливості вирощувати їжу, куди подінуться усі люди, — запитує він. — Уже до середини століття прогнозується поява 250 мільйонів кліматичних біженців. Україна для них буде виглядати дуже привабливою".

Наскільки б помітною не була різниця між 1,5°C і 2°C потеплінням, і те й інше допустимо з точки зору країн, що підписали Паризьку кліматичну угоду. Але останні прогнози говорять про те, що за станом на сьогоднішній день, світ далекий від досягнення обох цілей і рухається до підвищення температури на 2,9-3,4°C до кінця століття.

За словами радниці Української кліматичної мережі Ольги Фурсик, "за таких змін клімату в Україні очікується не тільки середньорічне потепління". Послідує й реакція екосистем. В одних регіонах вона буде проявлятися в засухах, "викликають обміління річок і опускання грунтових вод", в інших — "у повенях", а також у "збільшенні кількості смерчів, погіршенні якості питної води і підйом рівнів Чорного і Азовського морів".

Збільшення рівня моря і затоплення "української Венеції"

Узагалі вода, що прибуває, може стати одним з найбільш болісних наслідків глобального потепління для України. За даними дослідження, проведеного експертами центру екологічних ініціатив "Екодім" спільно з вченими, за умови гіршого варіанту розвитку подій до кінця століття рівень моря підніметься на 0,82 метра.

Ця цифра сама собою може здатися не такою вже й великою, але за нею ховаються масштабні наслідки. Такі великі міста, як Одеса, Херсон, Миколаїв і Маріуполь переживуть часткове затоплення. Але це ще не повний список. Усього в зоні затоплення опиниться 34 міста, а "українська Венеція" Вилкове (і ще 5 міст і СМТ) підуть під воду повністю. Через це близько 75 тисяч жителів південних областей будуть змушені шукати собі нове житло.

Вода прийде не тільки у школи і лікарні, університети і житлові будинки, а й на сотні екологічно-небезпечних обʼєктів. Наприклад, на звалища — у зону затоплення їх потрапляє 13. І це тільки за офіційними даними, які враховують можливі несанкціоновані звалища.

Тобто вода потрапить на обʼєкти з відходами, що містять шкідливі речовини: мийні засоби та акумулятора, фармацевтичні препарати та пестициди, фарби та електрообладнання. "Це призведе до формування фільтрату (рідини, яка утворюється під час проходження води крізь товщу твердих побутових відходів на сміттєвому полігоні — прим. ред) або підвищить ризик його потрапляння у грунтові води, моря і навколишнє середовище в цілому", — говорить Євгенія Засядько, координаторка кліматичної політики в ГО "Екодія".

Ну, а проникнувши у навколишнє середовище, шкідливі речовини, що містяться у відходах, можуть позначитися на якості підземних вод і завдати шкоди здоровʼю населення.

Крім того, вода, що прибуває завдасть серйозної шкоди інфраструктурі південних областей. Вона поглине приблизно 5,5 тисячі км доріг, понад 800 км залізничних колій і близько 700 км ліній електропередач. У довершення до цього буде затоплено близько 200 тисяч га сільськогосподарських земель.

Аномальна спека і смерчі

Утім, не всі хвилі, з якими доведеться мати справу українцям, будуть виходити з Чорного і Азовського морів. Минулого літа європейські ЗМІ рясніли заголовками про аномальну спеку, що спостерігалася в червні і липні. Старим світом прокотилося дві теплові хвилі, які тільки у Франції повʼязують із загибеллю майже 1 500 осіб.

Звинувачувати глобальне потепління в тому чи іншому екстремальному погодному явищу безпосередньо не можна, адже погода сама собою може бути примхлива. Але передбачається, що завдяки йому, ймовірність виникнення подібних подій буде підвищуватися. І йдеться не тільки про періоди літньої спеки, а й зимових холодів.

"Теплові хвилі досить часто трапляються в Україні, нехай і не такі сильні, як в Європі, — каже Ілля Єременко. — Такі температурні екстремуми самі собою небезпечні, але крім того, їх прихід і відхід супроводжується сильними грозами, зливами і смерчами. В Україні в останні роки смерчі вже не рідкість. І їх кількість буде збільшуватися".

За його словами, вони, як правило повʼязані з тим, що над регіоном встановлюється потужний антициклон, який заважає переміщенню повітряних мас, характерних для певної місцевості і сезону. Суха, дуже спекотна погода влітку і сильні морози взимку — це "справа рук" антициклону.

"Через глобальне потепління змінюється циркуляція світового океану й атмосфери, — пояснює Єременко. — Змінюється і наш регіональний клімат. Метеорологи стверджують, що протягом останніх двох десятиліть антициклонів у нас стало набагато більше, особливо в теплу пору, а самі вони стали більш потужними і повільними".

Це і призводить до частих і подовжених періодів спекотної, посушливої погоди. Узимку антициклонів менше, так що і холодні хвилі проходяться нами рідше, ніж теплові. "Сучасна зима — переважно тепла, але може супроводжуватися кількома періодами із сильними морозами", — підкреслює глава Української кліматичної мережі.

Парниковий ефект без метелика

Наслідки глобального потепління не впираються лише в додаткові градуси на термометрі, міліметри опадів або метри над рівнем моря. Усе це може завдати великої шкоди флорі і фауні.

За словами кандидата біологічних наук, наукового співробітника Інституту зоології НАН України Тараса Пушкаря, уже зараз у країні спостерігається деградація природних ландшафтів. А без них не може бути і великого біорізноманіття. Зокрема, страждають комахи-запилювачі. Втрачаючи природне місце існування, вони поступаються позиції домашнім бджолам, "які не здатні ефективно запилювати всі культури, особливо дикі рослини". А це ж лише одна з ланок довгого ланцюга.

"Наразі в Червону книгу України занесено близько 30 видів бджіл і джмелів, до 60 видів метеликів, які є основними запилювачами диких і культурних рослин, — каже Тарас Пушкар. — Зникають запилювачі — зникають рідкісні рослини, а це тягне збіднення ландшафту. Це схоже на сніжну кулю, який котиться й змітає біорізноманіття на своєму шляху і веде нас туди, звідки не буде повернення — до монокультури кількох культурних видів рослин і кількох тисяч синатропних (НЕ одомашнених, але повʼязаних з людиною — прим. ред.) видів тварин і рослин".

Він зазначає, що кліматичні зміни тільки підсилюють ефект втрати біорізноманіття, який малює перед Україною зовсім не радісну перспективу. "У нас є всі шанси перетворитися з країни з найбагатшими у світі грунтами і надзвичайно високим рівнем експорту сільськогосподарської продукції в рукотворну пустелю, якщо своєчасно не візьмемося за розум", — резюмує вчений.

Не існує прогнозів, за яких глобальне потепління було б зупинено, а світ не став би більш гарячим у найближчі десятиліття. Можливо, не всі з описаних наслідків стануть реальністю, принаймні, у тому вигляді, в якому ми представляємо сьогодні. Але похмурі прогнози існують не для того, щоб лякати, а щоб спонукати до дій, завдяки яким найтемніші сценарії залишаться тільки на папері.