Мільярди частинок мікропластику. Учені знайшли найбільшого забруднювача океану в Південній Азії

Група вчених виявила вражаючий рівень забруднення океану, пов'язаного з найбільшими річковими системами Південної Азії. Про це повідомляє New Atlas.

Учені підрахували, що Ганг і два прилеглих водних шляхи відповідальні за потрапляння в Індійський океан до 3 млрд частинок мікропластику щодня.

Дослідження було проведено в рамках проєкту National Geographic's Sea to Source. У рамках дослідження вчені описують, як помічені пластикові пляшки можуть переміщатися річкою Ганг, йдучи на тисячі кілометрів вниз за течією в Індійський океан.

Також у рамках проєкту було проведено перше дослідження вмісту макропластику вздовж річки Ганг. Учені взяли проби води на 10 ділянках, з яких 60 зразків були взяті до сезону дощів, а ще 60 після.

Зразки були проаналізовані в лабораторії Університету Плімута. Як виявилося, 72% зразків, узятих у передмусонний період, містили мікропластик, тобто частинки розміром менше 5 мм, як і 62% зразків, узятих після сезону дощів. Більше 90% мікропластику — це волокна, які зазвичай використовуються в одязі, такі як віскоза й акрил.

Річка Ганг тече з Гімалаїв через Індію і Бангладеш і впадає в Індійський океан у Бенгальській затоці, по шляху зливаючись з річками Брахмапутра і Меґхна. Дослідники підрахували, що потоки цих трьох річок щодня відправляють до 3 млрд мікропластикових частинок у Бенгальську затоку. Цей басейн річки вважається найбільш густонаселеним у світі, і більше 655 млн осіб покладаються на нього як на джерело води.

Дослідження також дає картину того, як різні місця уздовж річки піддаються більшому забрудненню. Ділянки були відібрані так, щоб являти собою поєднання сільських, міських, сільськогосподарських, туристичних і релігійних місць. Найбільше забруднення було виявлено ближче до гирла річки в Бхола в Бангладеші, де концентрації були в чотири рази вище, чим ближче до витоку річки в Харсіле.

"Ми знаємо, що річки є важливим джерелом мікропластику в океані. Але більш детальна інформація допоможе визначити ключові джерела та шляхи мікропластику, і отже, дати інформацію для управлінського втручання. Маючи такі докази, ми можемо просуватися до більш відповідального використання пластмас, щоб отримати переваги від їх використання, але без непотрібного забруднення навколишнього середовища", — говорить співавтор дослідження Річард Томпсон.