Карти застарівають. Атлантичний океан із кожним роком ширшає

Нове дослідження припускає, що Атлантичний океан розширюється, відштовхуючи Америку з одного боку, а Європу й Африку — з іншого. Про це повідомляє LiveScience.

За словами вчених, глибоко в мантії Землі, розпечені породи піднімаються вгору і штовхають тектонічні плити — шматочки мозаїки, які утворюють земну кору. Ці плити зустрічаються під Атлантикою.

Раніше експерти вважали, що континенти переважно розсовувалися, коли плити під океаном рухалися в протилежних напрямках і врізалися в інші тектонічні плити. Але нове дослідження показало, що це ще не вся картина.

Дослідження почалося в 2016 році, коли група дослідників вирушила до найширшої частини Атлантичного океану між Південною Америкою та Африкою. Дослідження очолив науковий співробітник Університету Рома Тре Метʼю Агіус.

Справа в тому, що велика, порожня ділянка океану спирається на неймовірно важливе геологічне місце: Серединно-атлантичний хребет, найбільшу тектонічну межу планети, яка простягається на 16 093 км від Північного Льодовитого океану до південного краю Африки. Це місце, де Південноамериканська та Північноамериканська плити відокремлюються від Євразійської та Африканської плит зі швидкістю майже 4 см на рік, роблячи Атлантичний океан ширшим.

Агіус та його команда дійшли такого висновку на основі даних сейсмометрів, які були скинуті на морське дно біля хребта. Через рік датчики зібрали знову.

"До сих пір у нас не було хороших зображень того, що відбувається під океаном", — говорить Агіус.

Оскільки сейсмічні хвилі поводяться по-різному залежно від матеріалу, через який вони проходять, дослідники використовували дані для створення зображень різних верств Землі.

Протягом року сейсмометри вловлювали вібрації землетрусів, які поширювалися з різних частин світу і проходили через глибоку мантію Землі — шар в основному твердої гарячої породи товщиною приблизно 2 900 км.

Учені вважають, що подібні відкриття не тільки змінюють уявлення про геологічні процеси, а й можуть змінити карти. Приблизно 300 млн років тому всі сім континентів були об'єднані в один єдиний суперконтинент, відомий як Пангея.

Протягом мільйонів років плити розділяли континенти, створюючи кордони океану та сучасні карти. Але розширення Атлантичного океану та скорочення Тихого океану повільно і непомітно робить наші карти менш точними.

"Карти трохи змінюються, але через мільйони і мільйони років вони зазнають значних змін", — підсумував учений.