У Місяця є свій хвіст і Земля щомісяця замотується в нього, як у шарф

За Місяцем, як за кометою, слідує тонкий хвіст з атомів, через який Земля проходить щомісяця. Про це повідомляє Space.com.

За словами вчених, місячний хвіст складається з мільйонів атомів натрію, що потрапили в космос з місячного грунту в результаті ударів метеоритів. Протягом декількох днів на місяць, коли Місяць розташований між Землею і Сонцем, гравітація нашої планети витягує натрієвий хост у довгий промінь і він огинає атмосферу Землі.

Місячний хвіст нешкідливий і невидимий неозброєним оком. Однак протягом кількох днів щомісяця промінь стає видимим для потужних телескопів, які можуть побачити слабке помаранчеве світіння натрію в небі.

За словами експертів, промінь часто виглядає як нечітка світла пляма в небі навпроти Сонця. Він приблизно в пʼять разів більший, ніж діаметр повного місяця і в 50 разів тьмяніший, ніж обʼєкти, які можна побачити неозброєним оком.

Уперше дослідники виявили "натрієву пляму" в 1990-х роках. Але незважаючи на те, що пляма зʼявляється щомісяця, її яскравість сильно коливається. Автори нового дослідження вирішили зʼясувати, чому спостерігаються такі перепади.

Учені проаналізували близько 21000 зображень Місяця з 2006 по 2019 рік. Дані показали, що хвіст Місяця стає яскравішим у ті місяці, коли збільшується кількість спорадичних метеоритів (які не є частиною звичайного метеоритного дощу), що падають на Землю. Коли в Землю врізаються метеорити, те ж відбувається і з Місяцем. При чому спорадичні метеорити викликають більше світіння, ніж метеоритні дощі, що повторюються з року в рік. Наприклад, метеорний потік Леоніди.

Автори припускають, що спорадичні метеорити можуть бути швидшими і більшими, ніж їхні аналоги в метеоритних потоках. Таким чином поодинокі метеори врізаються в Місяць з більшою силою і викидають у космос більше атомів, з якими стикаються фотони.

Якщо досить великий астероїд вріжеться в Місяць з великою силою, він може створити пляму натрію, яку буде видно із Землі неозброєним оком.