А чи було яблуко? Учені з'ясовують, яким міг бути "заборонений плід" з Едему

Учені сходяться на думці, що горезвісний "заборонений плід" з біблійного Едемського саду, швидше за все, не був яблуком, пише Live Science.

За словами експертів, у єврейській Біблії насправді не уточнюється, які фрукти їли Адам і Єва.

"Ми не знаємо, що це було. Немає жодних вказівок на те, що це було яблуко", — говорить рабин, професор з ізраїльського Університету Бар-Ілан Арі Животофскі.

Основна сцена з "древом пізнання" була описана в Бутті, першій книзі єврейської Біблії.

"І побачила жінка, що дерево добре для їжі, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання, і взяла з нього плід та й скуштувала й дала чоловікові, і він їв", — йдеться в Бутті 3: 6 .

"Що стосується виду фрукта, то він згадується просто як "плід дерева". Це все, що там написано. Ніякої ідентифікації. Ми не знаємо, яке це було дерево, а також не знаємо, який був плід", — зазначає Животофскі.

У вірші використовується єврейське слово "peri" — загальне слово для позначення фруктів як у біблійному, так і в сучасному івриті. З іншого боку, сучасне єврейське слово "tapuach", що позначає яблуко, ні разу не зустрічається в Книзі Буття або в перших п'яти книгах єврейської Біблії, говорить Животофскі.

Отже, якщо забороненим плодом було яблуко, тоді що ж?

В інших працях, завершених приблизно до 500 року н.е., рабини висувають кілька різних ідей з цього приводу. Правда, яблуко не входить у цей список.

Протягом багатьох років рабини писали, що "забороненим плодом" міг бути інжир, тому в єврейській Біблії Адам і Єва прикрилися інжирними листами, після того як скуштували плід. Також деякі вважали, що це міг бути виноград. Багато рабин припускали, що плодом може виявитися цитрон або "etrog" на івриті — гірко-солодкий лимоноподібний фрукт, який використовувався під час свят врожаю.

Інтерпретація ж з яблуком виникла не з єврейських переказів, вважає вчений.

"Я не думаю, що в єврейській традиції плід міг стати яблуком, тобто в єврейському мистецтві ви його не знайдете", — зазначає Животофскі.

Швидше за все, метаморфоза почалася в Римі в 382 році н.е., коли римський єпископ Дамасій I попросив ученого на ім'я Ієронім (Св. Ієронім) перекласти Біблію на латину. Ієронім переклав івритське "peri" на латинське "malum", говорить почесний професор англійської літератури в Упсальському університеті в Швеції Роберт Аппельбаум.

"Слово "malum" з латини перекладається англійською як "яблуко", яке також означало будь-який плід з серцевиною з насіння і м'якоттю навколо. Але це був загальний термін для фруктів", — зазначає Аппельбаум.

За його словами, Ієронім вибрав слово "malum", бо це слово також позначає і "зло". Подібний каламбур, можливо, мав підкреслити тяжкість скоєного Адамом і Євою, але в підсумку став основою для поширеної помилки.

У цей же час картини та інші художні твори на тему Едемського саду допомогли закріпити судження про те, що заборонений плід був яблуком. За словами Аппельбаума, у мистецтві, на відміну від письма, фрукт неможливо зобразити чимось безпосереднім.

"Художникам потрібно було показати щось конкретне", — говорить учений.

І вони не завжди зображували яблуко, наприклад, цитрон ( "Гентський вівтар. Ангели, що музикують"), абрикос ( "Єва, спокушена змієм") і навіть як гранат ( "Падіння людини").

Однак у 16 столітті яблуко почало з'являтися серед "заборонених плодів". Так, у 1504 році на гравюрі німецького художника Альбрехта Дюрера і на картині 1533 року німецького художника Лукаса Кранаха було зображено яблуко. Також у поемі "Втрачений рай" англійський поет Джон Мільтон двічі використовує слово "яблуко" для позначення забороненого плоду.

Але за словами Аппельбаума, Джон Мільтон описує своє "яблуко", "як пухнасте зовні, надзвичайно соковите, солодке і чудове". Усі ці епітети більше застосовні до персиків, підкреслює Аппельбаум.

Можливо, розгадати загадку допомогло б так зване "прищеплене дерево", яке може приносити різні плоди, але проблема в тому, що таких дерев не було в біблійні часи.