Згадати все. Український вчений знайшов "молекулу пам'яті" в карпатській квітці

Український вчений-біохімік відкрив "молекулу пам'яті", яку виділив із карпатської рослини Родіола рожева, також відомої як "золотий корінь".

Автор дослідження стверджує, що знайдена молекула може не тільки покращувати пам'ять і здатність до навчання, а й продовжувати життя. Молекула пам'яті також може допомогти людям із синдромами Альцгеймера та Паркінсона. Відкриття вже було запатентоване в США, на черзі країни ЄС та Австралії.

Фокус розбирався в темі з автором відкриття — доцентом кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та співзасновником університету досліджень і розробок Олегом Лущаком.

Чудо-рослина з Карпатських гір

Біохімік Олег Лущак каже, що родіола рожева була обрана неспроста — вона здавна використовується в народній медицині в Карпатському регіоні та в Тибеті. Екстракт родіоли має загальностимулювальну дію, посилюючи імунітет та стійкість організму до стресів, покращує працездатність.

"Зокрема ми встановили, що родіола має антиоксидантні властивості, а її додавання в середовище росту дріжджів уповільнювало їхнє старіння через модуляцію активності транскрипційних факторів Yap1 і Msn2/4, задіяних у відповіді на оксидативний стрес. Ми також показали, що родіола подовжує тривалість життя плодових мушок, пролонгує репродуктивний період і підсилює стійкість до різноманітних стресів. Тож на основі наших результатів, а також робіт інших вчених, ми припустили, що рослина може впливати на здатність вчитися і запам'ятовувати", — говорить Лущак.

Проведення перших експериментів дало обнадійливі результати. Так, додавання порошку родіоли в їжу поліпшило здатність личинок плодових мушок вчитися і запам'ятовувати. Але як виявилося, не всі екстракти та біологічно активні добавки на основі родіоли давали однаковий результат. Лише дуже невелика кількість зразків впливала на здатність запам'ятовувати і вчитися.

"Наступним етапом було вивчення активності окремих фракцій екстракту родіоли", — зазначає Лущак.

Вчений вирішив відшукати одну активну молекулу, яка володіє таким чудодійним ефектом.

"Ми дуже сподівалися, що ефективною може бути саме одна молекула, а не комплексний вплив декількох. Аналіз активної фракції з використанням масспектрометрії дозволив встановити, що активною молекулою може бути похідна ферулової кислоти", — говорить біохімік.

Дослідники провели синтез 15 похідних ферулової кислоти і протестували їх на личинках дрозофіли. І пошуки увінчалися успіхом, одна з похідних поліпшила здатність до навчання у бджіл і мишей.

"Більш того, нам вдалося частково відновити здатність до навчання у літніх мишей. Електрофізіологічні дослідження мозку мишей під дією ферулової кислоти показали, що молекула підвищує частоту передавання сигналів між нейронами і сприяє встановленню стабільних зв'язків між ними", — підкреслює Лущак.

За його словами, саме стійке формування зв'язків між нейронами лежить в основі навчання і пам'яті.

Уповільнює хвороби Альцгеймера і Паркінсона

Незважаючи на успіх у дослідженнях, наукове відкриття мало кого зацікавило в Україні. Тому біохіміку довелося звернутися по допомогу у фінансуванні до іноземних колег.

Дослідження зацікавило професора з Німеччини Бертрама Гербера, який також займався вивченням механізмів навчання і пам'яті.

"Я отримав грант, який надав мені можливість три місяці попрацювати в його лабораторії", — зазначає Лущак.

Далі автор дослідження і його команда працювали за рахунок співфінансування в рамках різних наукових програм.

Вченим вдалося запатентувати своє відкриття. За словами Лущака, у рамках проведених досліджень, вдалося підтвердити, що молекула продовжує життя плодових мушок у надзвичайно низьких концентраціях. Такий результат ставить її в один ряд із кращими відомими на сьогодні геропротекторами (група речовин, що збільшує тривалість життя тварин, — ред.).

"Ми також встановили, що молекула значно подовжує життя мушок, які "страждають" хворобами Альцгеймера або Паркінсона. Це потенційно дозволяє використовувати молекулу для уповільнення розвитку патологій", — розповідає автор.

Наразі вчені шукають фінансування для подальших досліджень на мишах. Вони збираються з'ясувати, як молекула вплине на тривалість життя у гризунів, а також вивчити ефект у мишей з різними неврологічними патологіями.

"Якщо все вдасться то логічно, що наступним кроком будуть клінічні випробування на невеликій когорті людей. Зокрема, літніх людей, які страждають від хвороб Альцгеймера або Паркінсона, або інших типів нейродегенеративних захворювань", — говорить Лущак.

У перспективі вчений не заперечує, що вдасться зробити БАД на основі "молекули пам'яті". Виробництво такого препарату не буде занадто витратним, тому і його вартість буде "підйомною".

"БАДи не є ліками, а отже не вимагають масштабних і дорогих досліджень. Необхідні роки досліджень і мінімум мільярд доларів, щоб довести розробку до рівня ліків. Про це зараз не час говорити, але перспективи дійсно є", — підсумував автор дослідження.