Хронічно закладений ніс пов'язаний зі змінами в роботі мозку, — учені

Нове дослідження виявило зв'язок між хронічним риносинуситом, що проявляється закладенням носа з головними болями і змінами в активності мозку. Про це повідомляє Science Alert.

Учені сподіваються, що результати їхнього дослідження зможуть пояснити деякі інші поширені ефекти хронічного запалення носа: труднощі з концентрацією уваги, напади депресії, проблеми зі сном і запаморочення.

Виявлення зв'язку між захворюванням і нейронною обробкою може мати життєво важливе значення для розуміння хронічного стану і його лікування.

"Це перше дослідження, яке пов'язує хронічне запалення носових пазух з нейробіологічними змінами. З попередніх досліджень ми знаємо, що пацієнти із синуситом часто вирішують звернутися за медичною допомогою не тому, що в них нежить і тиск у носових пазухах, а тому, що хвороба заважає їм взаємодіяти з навколишнім світом", — говорить отоларинголог Арія Джафарі з Вашингтонського університету.

"Вони не можуть бути продуктивними, добре спати і швидко міркувати. Це сильно впливає на якість їхнього життя", — додає експерт.

Дослідники взяли дані проекту Human Connectome Project, щоб знайти 22 людини з хронічним риносинуситом, і ще 22 людини для контрольної групи без захворювання. Потім учені порівняли дані кровотоку й активності нейронів у головному мозку.

У пацієнтів із запалення носових пазух дослідники помітили нижчий функціональний зв'язок у лобнотімʼяній мережі (використовується для вирішення проблем і концентрації) та більш високий функціональний зв'язок у мережі пасивного режиму робота і нижчу в мережі, що управляє зовнішніми стимулами, спілкуванням і соціальною поведінкою.

Команда зазначає, що відмінності більш стають явними в людей з важким риносинуситом. Разом таке підвищення і зменшення активності мозку може бути причиною симптомів, на які скаржаться пацієнти.

"Суб'єктивні відчуття зниження уваги, труднощі з концентрацією або порушення сну, які відчуває людина із запаленням носових пазух, можуть бути пов'язані зі змінами в тому, як ті чи інші області мозку взаємодіють одне з одним", — говорить отоларинголог Христина Симонян з Гарвардського університету.

Сучасне лікування риносинуситу може тривати кілька років, при цьому запалення часто повторюються, а тканини носових пазух товщають. Хоча операція може допомогти, але вона не гарантує, що хвороба не повернеться.

Учені сподіваються, що майбутні дослідження зможуть допомогти побачити, як така активність мозку змінилася в ході лікування в тих, кому діагностували хронічний риносинусит.