Котячі ферми, мумії та сфінкси. Чому стародавні єгиптяни були одержимі кішками

Жителі Давнього Єгипту славилися своєю величезною любов'ю до котів. Археологи знайшли величезну кількість артефактів із котячою тематикою — від величезний статуй до хитромудрих прикрас, які були створені, коли фараони правили Нілом. Про це повідомляє Live Science.

Стародавні єгиптяни муміфікували незліченну кількість кішок і навіть створили перше в світі кладовище домашніх тварин, віком майже 2 тис. років. І звичайно ж, на кладовищі єгиптяни переважно ховали кішок у дивовижних залізних нашийниках і прикрасами з бісеру.

Згідно з давньогрецьким істориком Геродотом, єгиптяни голили брови на знак поваги, оплакуючи померлого домашнього улюбленця.

Експерти зі Смітсонівського національного музею азіатського мистецтва у Вашингтоні вважають, що таке поклоніння кішкам було пов'язане з тим, якими якостями єгиптяни наділяли своїх правителів і богів. Найчастіше, вони були подвійними натурами. З одного боку, боги захищали й оберігали, але з іншого, могли бути жорстокими, незалежними і дратівливими.

Швидше за все, саме тому древні єгиптяни вважали кішок особливими істотами, зводячи для них статуї та інші монументальні споруди. Найяскравіший приклад — Великий сфінкс у Гізі, статуя довжиною 73 метри з обличчям людини і тілом лева.

Також могутня давньоєгипетська богиня Сехмет зображувалися з головою левиці та тілом жінки. Інша богиня Баст, яку часто зображували у вигляді лева чи кішки, і стародавні єгиптяни вважали, що кішки для цієї богині — священні.

Котів також цінували за їх мисливські навички, тварини найчастіше ловили мишей і змій. Їх настільки обожнювали, що стародавні єгиптяни називали своїх дітей на честь представників сімейства котячих, зокрема ім'я Mitt (що означає "кішка") для дівчаток.

Достеменно невідомо, коли домашні кішки з'явилися в Єгипті, але археологи знайшли поховання кішок і кошенят, що датуються 3800 роком до н.е.

Однак, багато досліджень показують, що одержимість єгиптян кішками не завжди була корисною тваринам. У Стародавньому Єгипті існували цілі галузі, присвячені розведенню кошенят. Їх розводили для того, щоб вбивати, муміфікувати і ховати разом із покійними людьми як ритуал. Такої традиції єгиптяни дотримувалися в 700 р. до н.е. і 300 р. до н.е.

У дослідженні, опублікованому в журналі Scientific Reports, вчені провели мікро-комп'ютерну томографію муміфікованих тварин, одним з яких була кішка. Це дозволило детально вивчити кісткову структуру та матеріали, що використовувалися в процесі муміфікації.

Коли вчені отримали результати, вони зрозуміли, що тварина була набагато молодшою, ніж передбачалося.

"Це був дуже молодий кіт, чого ми не могли зрозуміти до сканування, тому що велика частина мумії, майже 50%, складається з обгортки. Коли ми побачили його на екрані, ми зрозуміли, що він був дуже молодий, коли помер", — говорить автор дослідження з Університету Суонсі Річард Джонстон.

За його словами, кошеняті було менше п'яти місяців, коли його шия була навмисно зламана.

Це був шок. Кошенят вирощували для цієї мети. У Стародавньому Єгипті були цілі ферми, які займалися розведенням і продажем кішок", — додає Джонстон.

Багато з цих тварин приносилися жертву богам Стародавнього Єгипту, каже доцент кафедри єгипетської археології в Університеті Торонто Мері-Енн Поулсена Вегнер. Такими жертвопринесеннями єгиптяни намагалися умилостивити богів або звернутися до них за допомогою.

Наразі вчені поки не знають, чому єгиптяни купували кішок для похорону, але здається, в якийсь момент вони переступили межу з одержимістю.