Розкрито вік загадкової Долини глеків у Лаосі (фото)

Територія усіяна масивними кам'яними глеками, висіченими з піщанику тисячі років тому, ймовірно, використовувалася як місце поховання набагато довше, ніж передбачалося раніше, і, можливо, до 2000 років тому, повідомляє Livescience

Нові дослідження доводять, що масивні глечики, які, ймовірно, використовувалися для розкладання тіл, поки не залишалися тільки кістки для поховання, можуть бути старшими за 3000 років.

Але дослідження також доводять, що велика частина людських останків, похованих у землі поруч з древніми глечиками, була похована там між 700 і 1200 років тому.

"Ми припускаємо, що ці місця мали важливе ритуальне значення і вони використовувалися дуже довго", — говорить археолог Луїза Шеван з Мельбурнського університету.

Шеван та її колега, археолог з Австралійського національного університету Дугальд О'Рейлі, вивчають стародавні кам'яні глеки з 2016 року разом з археологом Тонглітом Луангкотом з Департаменту спадщини Лаосу у В'єнтьяні.

Наразі група археологів ретельно вивчила три з незліченних місць розташування глечиків по всьому північному Лаосу. Для нового дослідження вони зосередилися на найвідомішій з усіх ділянок, яка називається Ділянка 1, розташована на захід від Пхонсавана і є одним з 11 об'єктів, внесених до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Він містить близько 400 кам'яних глеків, розкиданих по території в 24 га.

Вік глечиків визначити досить складно. Відомий французький археолог Мадлен Колані в 1935 році заявила, що в деяких з них вона знайшла людські останки, але сучасні археологи не знайшли датованих людських кісток або зубів ні в одному з кам'яних глечиків.

Однак учені виявили три види різних поховань поруч з глечиками: головні поховання, де був знайдений повний людський скелет; вторинні поховання, у яких були поховані людські кістки; і поховання в невеликих керамічних посудинах, які були позначені характерними кварцовими валунами на поверхні. Зариті керамічні глечики сильно відрізняються від величезних кам'яних глечиків на поверхні. Такі поховання в посудинах були досить поширеною формою поховання в деяких частинах Азії в різний час.

Радіовуглецевий аналіз людських останків з керамічних посудин та інших поховань дозволяє припустити, що більшість з них були поховані між 9 і 13 століттями, тобто між 700 і 1200 років тому, що робить їх набагато молодшими за самі кам'яні глеки на поверхні.

Команда вчених під керівництвом Шеван і О'Рейлі використовувала техніку, звану оптично стимульованою люмінесценцією на відкладеннях або бруді, витягнутому під деякими кам'яними глеками на Ділянці 2, у декількох милях на південь від Ділянки 1, щоб дізнатися більше про те, коли їх там розмістили.

Цей метод вимірює кількість іонізувального випромінювання, що поглинається частинками кварцу у відкладеннях. Ці дані можна використовувати для розуміння того, коли частки востаннє піддавалися впливу денного світла.

"Безпосередньо під одним глечиком у нас був діапазон дат від 1350 до 730 р до н.е., а під іншим — від 860 до 350 р до н.е.", — говорить Шеван.

"Ці дати роблять кам'яні глеки набагато старшими, ніж більшість поховань у землі навколо них, хоча будуть потрібні додаткові дослідження, щоб порівняти вік глечиків з похованнями на тих же місцях", — говорить О'Рейлі.

Археологи поки не можуть сказати, чи використовували різні народи ділянки розташування величезних кам'яних глеків для поховання в різний час, і чи були повторно використані ці місця для поховань більш пізніми нащадками виробників глечиків.

"Чи були вони культурно пов'язані з людьми, які створили кам'яні глеки, це питання, на яке ми поки не можемо відповісти", — говорить О'Рейлі.

Під час останньої експедиції в Долину глечиків вчені досліджували ізотопи свинцю й урану всередині кристалів циркону, знайдених у матеріалі кам'яних глеків. Ці ізотопи — форми одного і того ж елементу з різною кількістю нейтронів у ядрі — можуть надати "хімічний слід" свого походження.