Шматок "металобрухту" виявився скарбом. У Швеції знайшли схованку з прикрасами Бронзового століття (фото)

Сховок, що датується періодом Бронзового століття, наповнений ювелірними прикрасами, виявив житель Швеції, коли досліджував те, що на його думку було шматком металобрухту, який стирчить з-під купи каміння в горбистій лісистій місцевості, повідомляє Livescience

Томас Карлссон займався спортивним орієнтуванням, коли виявив сховок, розташований недалеко від муніципалітету Алінгсос на півдні Швеції. Він зрозумів, що це не металобрухт, а старовинні бронзові прикраси, які стали зеленого кольору. Карлссон зв'язався з місцевою владою, які в свою чергу повідомили про знахідку археологам.

"Це один з найбільших скарбів епохи пізньої бронзи, які ми коли-небудь знаходили в Швеції", — говорить Йохан Лінг, професор археології Гетеборзького університету. "Це дуже добре збереглися бронзові вироби".

"Весь скарб налічує близько 50 артефактів, і приблизно 80% предметів, які, судячи із зовнішнього вигляду, пов'язані з жінкою (або жінками) високого становища в суспільстві пізнього Бронзового століття, приблизно від 2700 до 2500 років тому", — говорить Лінг. За його словами, зараз вчені проводять радіовуглецеве датування шматків деревного вугілля з відкладень, де була виявлена схованка.

Серед виявлених скарбів — шийні кільця, бронзові спіралі, намиста, кільця для рук, шпильки і браслети для щиколоток, а також верхня частина сокири.

"Цікаво те, що ці предмети не дуже поширені у Скандинавії, такі предмети частіше можна знайти у північній Польщі та північній Німеччині, що вказує на існування розвиненої торгової мережі", — говорить Лінг.

Однак цей скарб не є частиною людського поховання. За словами Лінга, набір об'єктів, що підкреслюють високий статус, були навмисно заховані.

"Можливо, що за часів Бронзового століття люди в цьому регіоні проводили церемонії, схожі на потлач, звичай, що практикується такими народами, як хайда і тлінгіт на тихоокеанському північному заході США і Канади", говорить Лінг.

Хоча звичаї потлача розрізняються, вони зазвичай включають в себе рясне церемоніальне застілля, часто з танцями і співом, під час якого люди віддають або знищують частину свого багатства, щоб показати свою щедрість і підвищити своє соціальне становище.

"Цей скарб, імовірно, є самоінвестуванням, це прояв сили місцевих еліт, які показували те, що вони можуть собі це дозволити, що у них є така можливість, а у інших її немає. Вони вважали, що пропонуючи надлишки своїх багатств, вони демонструють свою владу", — говорить Лінг.

За словами вченого, можливо, що скарб був похований паралельно з людиною в іншому місці, але археологи ще не знайшли могилу. У такому випадку, скарб міг бути закопаний як свого роду потлач, а також як спосіб допомогти померлим у потойбічному житті.

"Малоймовірно, що цінності сховали для збереження або для того, щоб заховати їх від ворогів", — говорить Лінг.

В епоху бронзи люди на території нинішньої Швеції були фермерами і агроскотоводами, що означало, що вони одночасно займалися сільським господарством і тваринництвом.

"Надлишки часто вкладалися в торгівлю, оскільки відомо, що люди жили біля моря. Тому тоді всі метали у Скандинавії, такі як мідь і олово імпортувалися. А бронзові вироби зроблені на 90% з міді і на 10% з олова", — говорить Лінг. Він зазначив, що мідь, наприклад, надходила з Британських островів, Піренейського півострова та Центральної Європи.

Лінг і його колеги планують продовжити аналіз знахідки. За його словами, незвичайне розташування скарбу може вказувати на те, що в подібних місцях знаходяться такі ж сховки.

"Він був знайдений у дуже брудній, горбистій місцевості. Я можу сказати вам, що я пройшов би повз цієї знахідки і цього скупчення каменів тисячу разів навіть не глянувши туди", — говорить Лінг. "Але тепер ми знаємо, що таких скарбів може бути набагато більше, ми їх просто ще не змогли виявити".