Учені розповіли нові подробиці того, як працює людська пам'ять

Яка інформація з плином часу зберігається в пам'яті, а яка втрачається? Протягом багатьох років це питання хвилювало багатьох учених, однак наразі команда дослідників з Університету Глазго і Бірмінгемського університету змогла дати деякі відповіді, пише SciTechDaily.

Їхнє нове дослідження, опубліковане в журналі Nature Communications, демонструє, що наші спогади з часом стають менш яскравими і докладними, і в кінцевому підсумку в мозку зберігається тільки основна інформація.

Більше того, ця основна інформація наших спогадів посилюється, коли ми часто згадуємо недавній досвід. Такий процес може мати важливе значення в характері спогадів при посттравматичному стресовому розладі, багаторазовому опитуванні учасників експерименту і навіть у вивчення іспитів.

Однак, наскільки наші спогади відрізняються від початкового досвіду і як вони трансформуються з часом, досі було важко виміряти в лабораторних умовах.

Для цього дослідження вчені розробили просту комп'ютеризовану задачу, яка вимірює, наскільки швидко люди можуть відновити певні характеристики зорових спогадів, коли їх про це попросять.

Учасники вивчали пари "слово-зображення", і пізніше, коли їм вказували конкретне слово, їм потрібно було згадати різні елементи фото.

Наприклад, учасників просили якомога швидше вказати, чи було зображення кольоровим чи у відтінках сірого (деталь сприйняття), чи був на фото зображений одухотворений або ж неживий об'єкт (семантичний елемент).

Ці тести, що перевіряють якість зорових спогадів, проводилися відразу після навчання, а також після дводенної затримки. Результати дослідження показали, що учасники швидше запам'ятовували значущі семантичні елементи, ніж поверхневі, перцептивні (за допомогою органів почуттів).

"Багато теорій пам'яті припускають, що з часом, коли люди переказують свої історії, вони, як правило, забувають поверхневі деталі, але зберігають значущий, семантичний зміст події. Згадайте вечерю з другом. Швидше за все, ви усвідомлюєте, що не можете згадати декор столу, але точно знаєте, що замовили в той вечір. Або ж ви згадайте розмову з барменом, але не колір його сорочки. Фахівці називають це явищем "семантизації"", — розповіла Джулія Ліфанов, провідний автор дослідження з Бірмінгемського університету.

Як зазначила професор Марія Вімбер, старший автор дослідження з Університету Глазго, модель запам'ятовування значущих семантичних елементів, яку демонструють учені в цьому дослідженні, вказує на те, що спогади в першу чергу зміщені в бік значного змісту, а у своїх попередніх дослідженнях експерти показали, що це зміщення явно відбивається ще й у сигналах мозку.

"Наші спогади змінюються з часом і використанням, і це дуже добре. Ми хочемо, щоб вони зберігали інформацію, яка буде корисна в майбутньому, коли ми зіткнемося з подібними ситуаціями", — додала Вімбер.

Дослідники виявили, що зміщення до змісту семантичної пам'яті значно посилюється з плином часу і з повторним запам'ятовуванням.

Коли через два дні учасники повернулися в лабораторію, вони набагато повільніше відповідали на запитання, пов'язані зі сприйняттям, але вони показали відносно хорошу пам'ять про семантичний зміст зображень.

Однак, перехід від докладних спогадів до більш концептуальних, був набагато менш виражений у групі випробовуваних, які неодноразово переглядали зображення.

Це дослідження має важливе значення для вивчення характеру спогадів у випадку охорони здоров'я і різних хвороб. Він надає можливості для вивчення неадаптивних змін, наприклад, при посттравматичному стресовому розладі, коли пацієнти часто страждають від нав'язливих травматичних спогадів і схильні надмірно перекладати ці переживання на нові ситуації.

Отримані дані також дуже важливі для розуміння того, як спогади учасників експерименту можуть спотворюватися через часті повторення однієї і тієї ж події.

Більше того, отримані дані демонструють, що перевірка своєї пам'яті перед іспитом (наприклад, за допомогою карток) дозволить утримувати важливу інформацію довше, особливо якщо після неї будуть відпочинок і сон.