Електричні вугри і кров гладіаторів. Якими були витоки сучасної медицини

Стародавні "ліки" являли собою жертвопринесення і молитви божествам. Хвороба вважалася надприродною недугою, а здоров'я — подарунком богів.

Це була стандартна медична модель стародавнього світу, де священики і молитви лікували хвороби. І так тривало доти, поки Гіппократ не винайшов практику і не визначив медицину як професію, пише Big Think.

Все, що ми знаємо про Гіппократа, виходить із серії листів з бібліотеки в Олександрії, написаних близько 250 р до н.е. Збори з історій хвороб, практичних знань і філософії було зроблено декількома авторами протягом багатьох років. Але Гіппократ був сполучною ланкою у всьому цьому.

Він стверджував, що хворобу і недугу можна зрозуміти за допомогою раціонального дослідження, і у нього є абсолютно природні причини, а не гнів богів. Гіппократ вважав, що людина є такою ж невід'ємною частиною природи, як кури або корови, і її можна лікувати таким же чином.

Оскільки у греків були суворі правила проти розтину і розрізання мертвого тіла, Гіппократ і перші лікарі дуже мало знали про фізіологію людини. Велика частина анатомії вивчалася в жахливій мішанині на полі бою. Тому паралелі з тваринним світом були вельми зручним методом вивчення. Наприклад, Гіппократ вважав, що людська вагітність схожа на те, як курка виношує яйця.

Без мікроскопів і медичних експериментів грецькі лікарі були досить обмежені. Сьогодні медицина значно зосереджена на хворобах, оскільки фокусується на патології, таких як захворювання органів або мікробні інфекції. Для Гіппократа хвороба була пов'язана з усім тілом і з'являлася, коли природний баланс і рівновага в тілі були порушені.

Гумористична теорія

Гіппократ вважав, що тіло складається з різних рідин, званих гуморизмами (гумористична теорія), і різні органи відповідальні за їх появу та регулювання.

Було чотири рідини: кров, мокрота, жовта жовч і чорна жовч. Всі вони були присутні в тілі людини, і коли їх баланс не порушувався, людина була здорова. Гіппократ і його послідовники вважали, що хвороба виникає, коли одна або кілька рідин продукувались надмірно або перебували в неправильній частині тіла. Якщо у пацієнта було занадто багато мокротиння, у нього з'являвся кашель. Занадто багато крові — нудота, а якщо багато чорної жовчі — депресія.

Зараз це може здатися смішним, але зрозуміти Гіппократа все ж можна. Навіть сьогодні люди часто плутають симптоми з причинами, і для когось абсолютно логічно думати, що мокрота під час застуди є причиною хвороби.

Звичайно, такий підхід Гіппократа іноді виливався в абсолютно абсурдні методи лікування. Вважалося, наприклад, що епілепсія викликається мокротою, яка блокує дихальні шляхи — судоми були спробою організму відкрити ці шляхи. Тому пацієнтам з епілепсією рекомендували теплий і сухий клімат. Звичайними були такі рецепти, де пацієнтам рекомендували пити кров гладіаторів для потенції. Від болю в голові прописували підносити до неї електричного вугра, щоб витіснити небажані рідини.

Важко недооцінити проблеми зі здоров'ям, від яких страждали люди в Стародавній Греції. Завдяки сучасній медицині і громадській охороні здоров'я люди набагато рідше хворіють, а коли це трапляється, ліки зазвичай ефективні і їх легко дістати. Однак давнина була світом лихоманки, харчових отруєнь, інфекцій, що передаються через воду, укусів тварин і частих воєн.

Наявність емпірично мислячого (хоч і помилково) класу лікарів, такого як послідовники Гіппократа, мало великий успіх для медицини. Розглядаючи хворобу як порушення балансу всього тіла, гіппократи проявляли великий інтерес до своїх пацієнтів. Вони часто відвідували хворих, яких неймовірно ретельно обстежили. Наприклад, вони часто пробували сечу або вушну сірку, щоб перевірити, чи все в порядку. Деякі навіть їли волосся на ногах і нюхали стул пацієнтів. Справедливо буде сказати, що Гіппократ винайшов і прогноз, і діагноз. Вперше лікар зміг сказати: "Я знаю, що пішло не так, і я можу сказати вам, що буде далі".

Лікарі не рекомендували радикальних або інтенсивних втручань, таких як хірургія, яка була б фатальною у той час. Вони прописували деякі зміни в способі життя, такі як дієта, вправи, гарячі ванни і секс, особливо для літніх пацієнтів. Також медики вперше почали стежити за подальшим станом своїх пацієнтів і за тим, чи приймають вони ліки.

Хоча практично жодні ліки гіппократів не було хоч трохи ефективним, їх поведінка біля ліжка хворого було дійсно революційною. Медицина Гіппократа використовувала всі можливості і виверти для відновлення гармонії в тілі.

Спадок Гіппократа

У підсумку, Гіппократ залишив людству два великих дари. По-перше, він зробив медицину самостійною науковою дисципліною. По-друге, він показав лікарям, наскільки важливо приділяти увагу пацієнтові загалом, реагувати на хворобу, включаючи психологічний стан.

Вольтер якось сказав: "Мистецтво медицини полягає у тому, щоб розважити пацієнта, а природа вилікує хворобу". Без сумніву, такий вислів був правильним відносно Гіппократа. Звичайно, багато хто з його пацієнтів одужували, але найчастіше це відбувалося не стільки завдяки його медичній майстерності, скільки самим пацієнтам, які отримували відпочинок з відмінною їжею, масажами і великою кількістю сну.