Космічний апарат NASA зробив унікальні фотографії супутника Юпітера (фото)
Космічний апарат "Юнона" цього тижня наблизився до Ганімеда, супутника Юпітера, на відстань 1 000 кілометрів.
У приладу для створення зображень JunoCam, який розміщений на космічному апараті "Юнона", було всього 25 хвилин, щоб зробити фотографії, яких вистачило б на п'ять експозицій. А потім дослідницький апарат наблизився до Юпітера 33-й раз за час своєї місії, повідомляє Forbes.
Ганімед — супутник Юпітера, він більший, ніж Меркурій і Плутон, і зовсім трохи менший, ніж Марс, це найбільший супутник планети і дев'ятий за величиною об'єкт у Сонячній системі. Його діаметр становить 5 268 кілометрів. І тепер у вчених є нові, унікальні зображення поверхні Ганімеда.
Дослідницька група вивчить отримані зображення, порівнюючи їх із фотографіями з попередніх місій. Вчені шукатимуть зміни в особливостях поверхні, які могли статися за 20 років, які пройшли з моменту останнього фотографування Ганімеда.
"Зазвичай, під час таких обльотів космічними апаратами небесних тіл, все відбувається досить швидко, кожна секунда на рахунку", — говорить керівник місії "Юнона" Метт Джонсон із Лабораторії реактивного руху NASA. У понеділок Апарат "Юнона" пролетів повз Ганімед зі швидкістю 19 кілометрів на секунду, а у вівторок пролетів над хмарами Юпітера зі швидкістю 58 кілометрів на секунду.
Ганімед — найбільший із 79 супутників Юпітера. Він — один із чотирьох супутників Галілея, іншими є Європа, Каллісто й Іо. Ці крижані супутники Юпітера були вперше зафіксовані італійським астрономом Галілео Галілеєм у 1610 році.
Вчені давно задаються питанням: чи може бути на Ганімеді життя? Тут тонка киснева атмосфера, але вона не придатна для дихання. Однак одноклітинне мікробне життя може існувати в підземному океані Ганімеда.
Океан Ганімеда приблизно в 10 разів глибше земних океанів і, як вважають вчені, в ньому більше води, ніж на Землі. Товщина океану становить 100 кілометрів, і він захований під крижаною корою товщиною приблизно 150 кілометрів.
"Крижана кора Ганімеда має кілька світлих і темних частин, що дозволяє припустити, що деякі частини можуть бути чистим льодом, а інші — брудним", — говорить Скотт Болтон із Південно-Західного дослідницького інституту в Сан-Антоніо. "Мікрохвильовий радіометр "Юнони" надасть перші поглиблені дані про те, як склад і структура льоду змінюються з глибиною, що призведе до кращого розуміння того, як формується крижана кора, і розуміння поточних процесів, які відбуваються на поверхні льоду".
Ганімед також є єдиним супутником у Сонячній системі з магнітним полем. Вчені також зафіксували полярні сяйва навколо його полюсів.
Саме рух полярних сяйв, які рухаються назад і вперед, коли магнітне поле Ганімеда взаємодіє із сусіднім Юпітером, дозволило вченим визначити, що під корою Ганімеда існує велика кількість солоної води.
"Коли "Юнона" проходить за Ганімедом, радіосигнали йдуть через іоносферу Ганімеда, викликаючи невеликі зміни в частоті, які повинні отримати дві антени в комплексі Deep Space Network у Канберрі, Австралія", — говорить Дастін Буччино з Лабораторії реактивного руху. "Якщо ми зможемо виміряти цю зміну, ми зможемо зрозуміти зв'язок між іоносферою Ганімеда, його власним магнітним полем і магнітосферою Юпітера".
На фотографіях "Юнони" видно два типи місцевості на Ганімеді: покриті кратерами, темніші частини і світліший рельєф із заглибленнями і візерунками.
"Юнона" завершила свою основну п'ятирічну місію з дослідження Юпітера. Апарат зробив 34 обльоти планети-гіганта і попереду на нього чекає ще 42 витки, під час яких він пролетить навколо двох інших супутників Юпітера до 2025 року.
Найвіддаленіший від Землі космічний апарат, що працює на сонячній енергії, підлетить до супутника Європа на відстань 320 кілометрів 29 вересня 2022 року, а потім двічі пролетить повз вулканічний супутник Іо на відстані 1 500 км 30 грудня 2023 року та 3 лютого 2024 року.