Каліфорнійський штам знижує ефективність вакцини Пфайзер у 3 рази, — дослідження

Варіант коронавірусу епсилон (ε — 5-а буква грецького алфавіту), уперше виявлений у Каліфорнії, несе три мутації шипоподібного білка, які нейтралізують антитіла від мРНК-вакцин і після хвороби COVID-19. Про це йдеться в новому дослідженні, опублікованому в журналі Science.

"Новий варіант, що викликає занепокоєння, під назвою CAL.20C (B.1.427/B.1.429) несе мутації в сигнальному пептиді білка, N-кінцевому домені і рецептор-зв'язному домені", — пишуть автори дослідження.

У людей, вакцинованих мРНК-вакциною, знизився захист від коронавірусу у 2-3,5 разів у випадку каліфорнійського штаму (B.1.427/B.1.429). Мутація L452R знизила нейтралізовану активність 14 з 34 моноклональних антитіл (mAb). Мутації S13I і W152C призвели до повної втрати нейтралізованого ефекту для 10 з 10 моноклональних антитіл.

"Тривале глобальне поширення SARS-CoV-2 призводить до появи великої кількості вірусних ліній по всьому світу. Деякі з цих мутацій призводять до значного зниження ефективності деяких моноклональних антитіл, зокрема набутого імунітету в ході хвороби, а також антитіл від вакцин Pfizer/BioNTech і Moderna", — зазначають автори.

Наразі кількість заражених штамом B.1.427/B.1.429 швидко зростає. Цей штам уперше став відомий ученим на початку 2021 року в Каліфорнії, але вже в травні він поширився ще в 34 країнах світу. Дві лінії B.1.427 і B.1.429 мають однакові мутації шипоподібного білка, але різні в інших частинах геному SARS-CoV-2.

Вважається, що прабатько обох ліній з'явився в травні 2020 року, розділившись на два підвиди в червні-липні 2020 року.

Кількість виявлених випадків B.1.427/B.1.429 швидко збільшилася після грудня 2020 року, і з лютого 2021 року в Каліфорнії захворюваності перевищила 50%. Аналіз показує, що варіант коронавірусу B.1.427/B.1.429 більш заразний, ніж його попередник.

Для того, щоб оцінити вплив каліфорнійського штаму на імунітет, учені провели аналіз, у якому для порівняння використовували псевдовіруси (що не мають патогенної основи).

"Ми використовували плазму 15 осіб, які отримали дві дози мРНК-вакцини Moderna, і 15 чоловік з двома дозами вакцини Pfizer/BioNtech. Зразки крові були зібрані між 7 і 27 днями після вакцинації", — зазначають експерти.

Усі вакциновані мали значний захист від псевдовірусу SARS-CoV-2. У випадку з B.1.427/B.1.429, середня ефективність Moderna була знижена у 2,4 рази, а у Pfizer/BioNtech — у 2,3 рази.

"Ми також проаналізували плазму 18 осіб, з яких п'ятеро були раніше інфіковані SARS-CoV-2, але пізніше отримали дві дози Pfizer/BioNtech. Їхні зразки були зібрані між 14 і 28 днями після імунізації", — йдеться в дослідженні.

У цьому випадку ефективність антитіл була знижена у 2,9 рази.

На думку авторів дослідження, три мутації в шипоподібному білку призводять до "помірного, але значного зниження ефективності антитіл".