Вчені з'ясували, як жменька людей змогла пережити виверження супервулкану Тоба

Масштабне виверження супервулкану в Індонезії близько 74000 років тому призвело до серйозних змін клімату у багатьох частинах земної кулі. Про це повідомляє Forbes.

У новому дослідженні йдеться, як деякі ранні популяції змогли уникнути повного вимирання.

Виверження супервулкана Тоба, розташованого на основі Суматра, близько 74000 років тому, стало найбільшим на Землі за останні 28 млн років. Деякі частини Індонезії, Індії та Індійського океану виявилися покриті 15-сантиметровим шаром вулканічного попелу. Приблизно 7 тис. км кубічних скельної породи викинуло, утворивши озеро кратера, яке видно навіть з космосу.

Попіл і вулканічні гази, випущені в результаті виверження в атмосферу, частково заблокували сонячне світло. На планеті настала вулканічна зима, коли температура в усьому світі впала на 3-5 градусів.

Але вплив цього виверження на еволюцію людини досі залишається неясним. У 1998 році антрополог Стенлі Амброуз встановив зв'язок між низькою генетичною мінливістю (властивість нащадків здобувати відмінності від батьківських форм), виявленої у сучасних людей, і виверження Тоба. Генетичні дані вказують на скорочення людської популяції близько 74 тис. років тому, коли вижили всього кілька тисяч осіб. Саме вони і стали родоначальниками сучасних людей.

Відповідно до теорії, більшість ранніх людей в Європі і Азії не вижили, оскільки клімат і навколишнє середовище раптово змінилися після виверження Тоба. Лише невелика група людей з обмеженою генетичною мінливістю вижила в Африці.

Але цієї історії не відповідають археологічні та палеокліматичні записи.

"Ми використовували велику кількість симуляцій кліматичних моделей, щоб вирішити цей парадокс", — говорить провідний автор дослідження з Університету Рутгерса Бенджамін Блек.

"Наші результати показують, що ми шукали не у тому місці, щоб відтворити зміни клімату. Африка та Індія були відносно захищені, тоді як Північна Америка, Європа і Азія несли на собі основний тягар похолодання", — додає вчений.

Дослідники провели 42 моделювання глобальних кліматичних моделей, в яких варіювався обсяг вулканічних викидів, пора року, стан клімату і висота виверження. За допомогою такого моделювання вчені зробили оцінку діапазону кліматичних порушень, викликаних виверженням Тоба.

Результати показали, що були істотні регіональні відмінності в кліматичних змінах. Моделювання показало похолодання в північній півкулі мінімум на 4 градуси, з падінням температури в деяких частинах регіону до 10 градусів.

Водночас, навіть при найсуворіших умовах виверження, похолодання в Південній півкулі, включаючи регіони, населені першими людьми, не перевищувало 4 градусів. Щоправда, на півдні Африки та Індії могло спостерігатися зниження кількості опадів при найвищому рівні вулканічних викидів.

Вчені вважають, що виверження Тоба зробило помірний вплив на розвиток видів гомінідів в Африці, що далеко від теорії про декілька тисяч тих, що вижили.

"Наша робота — це не тільки аналіз наслідків виверження Тоба близько 74 тис. років тому, а й засіб розуміння того, як такі виверження можуть вплинути на сучасне суспільство. Зрештою, це дозволить зменшити небезпеку для навколишнього середовища і суспільства під час майбутніх вивержень вулканів", — підсумували експерти.