Затори на орбіті. Супутникам незабаром потрібна буде власна система управління рухом

Астрофізик Аластер Ганн пояснює, чому можуть знадобитися зміни, щоб супутники уникали зіткнень, пише sciencefocus.com.

З 1976 року регулювальним органом для об'єктів, що відправляються в космос, є Організація Об'єднаних Націй. Відповідальність за ведення реєстру об'єктів і за те, щоб будь-які заплановані запуски відбувалися окремо, лежить на Управлінні Організації Об'єднаних Націй з питань космічного простору.

На сьогодні понад 86 відсотків усіх супутників, зондів, посадкових пристроїв і космічних ракет, запущених на навколоземну орбіту або за її межі, зареєстровані в ООН.

На навколоземній орбіті наразі близько 6250 супутників, з яких близько 3900 усе ще працюють. Але в навколоземному просторі ще 28 210 частин космічного сміття і до 129 мільйонів дрібніших фрагментів, які неможливо відстежити. За ними спостерігають різні агентства, які є членами Координаційного комітету з космічного сміття.

Але операторам супутників стає все важче уникати катастрофічних зіткнень. Наприклад, у 2009 році супутники Ірідіум 33 і Космос 2251 зіткнулися над Сибіром, а остання катастрофа сталася 9 квітня 2021 року, коли американський метеорологічний супутник пройшов приблизно за 21 метр від частини радянської ракети, запущеної в 1971 році.

Деякі експерти попереджають, що критична маса космічного сміття може бути досягнута всього через кілька десятиліть. І одне велике зіткнення призведе до неконтрольованої ланцюгової реакції.

Хоча можна зібрати чи знищити космічне сміття, цілком ймовірно, що незабаром може знадобитися деяка форма управління космічним рухом. А в майбутніх супутниках повинні бути автономні системи запобігання зіткнень, каже Ганн.