В Ізраїлі під Стіною Плачу археологи відкопали їдальню для римської еліти (фото)

Будівля складалася з двох частин, які об'єднував фонтан у центрі споруди.

Усередині тунелів під Стіною Плачу або Західною стіною в Ізраїлі археологи знайшли останні частини втраченої будівлі. Вона могла використовуватися членами місцевої ради Єрусалиму та їхніми гостями для відпочинку на шляху до Храмової гори. Про це повідомляє LiveScience.

Будівля складається з двох коридорів, об'єднаних фонтаном, вода в який доставлялася по свинцевих трубах, говорить археолог з Управління старовини Ізраїлю Шломіт Векслер-Бдолах. Незважаючи на те, що від дорогого оздоблення будівлі не залишилося і сліду, археологи стверджують, що коридори були декоровані шезлонгами та кушетками.

Вперше частину будівлі знайшов археолог Чарльз Воррен у 19 столітті, розкопки велися також і в 20 столітті. За словами Векслер-Бдолаха, за останні кілька років археологи з Управління старовини Ізраїлю і Фонду спадщини Стіни Плачу розкопали решту споруди. Тепер дослідники можуть розповісти для чого призначалася будівля.

Команда археологів вважає, що в будівлі збиралися високопоставлені люди, перш ніж піднятися на Храмову гору, найсвященніше місце в іудаїзмі. Можливо, в будівлі також проводилися обіди.

Такі їдальні, в яких люди їли напівлежачи, були звичайним явищем у грецькому, елліністичному і римському світах із п'ятого століття до нашої ери до третього-четвертого століття нашої ери.

"Подібні їдальні знаходили під час археологічних розкопок приватних будинків, палаців, храмів та житлових комплексів", — кажуть археологи. Також є згадки про подібні їдальні й у Біблії.

Археологічні дослідження показують, що будівля була побудована десь між 20 і 40-ми роками н. е. У той час Ізраїль перебував під владою Риму. Повстання проти римлян сталося між 66 і 73 роками н. е. і призвело до розграбування Єрусалиму римською армією та руйнування більшої частини Храмової гори в 70 році н. е.

За словами експертів, будівля була у занедбаному стані незадовго до руйнування Храмової гори. Після того, як споруда вийшла з експлуатації, на її руїнах був побудований басейн, який міг використовуватися для ритуального очищення.