Гарячі тури на Марс. Куди піти і що подивитися туристам на Червоній планеті

Марс — це планета величезних контрастів: гігантські вулкани, глибокі каньйони і кратери. В майбутньому Червона планета буде захопливим місцем для туризму, коли на планеті зʼявляться перші людські колонії. Ось кілька місць, які безумовно будуть цікаві туристам.

Гора Олімп

Гора Олімп — найвищий вулкан у Сонячній системі. За даними NASA, він розташований у вулканічному регіоні Фарсида. Висота Олімпу становить 25 км, що майже утричі вище земної гори Еверест, висота якої становить близько 8,9 км.

Олімп — гігантський щитовий вулкан, що утворився за рахунок лави, яка повільно текла по його схилах. Це означає, що майбутні туристи зможуть без особливих труднощів піднятися на гору, оскільки її середній нахил складає всього 5%. На вершині гори знаходиться вражаюча западина шириною близько 85 км, утворена магматичними осередками, які викинули лаву і впали вниз.

Вулкани Фарсиди

На шляху до вершини Олімпу, варто затриматися і подивитися на інші вулкани в регіоні Фарсиди. За даними NASA, в регіоні знаходиться 12 гігантських вулканів, розташованих на відрізку шириною 4 тис. км. Як і Олімп, ці вулкани перевершують по висоті земні, тому що гравітаційне тяжіння Марса набагато слабше, ніж на Землі.

Вчені вважають, що ці вулкани могли вивергатися протягом 2 млрд років, що становить приблизно половину історії Марса.

На знімку зліва показаний східний регіон Фарсиди, він був отриманий у межах місії Viking 1 у 1980 році. Також на фотографії можна побачити три щитових вулкани висотою приблизно 25 км. Вгорі справа знаходиться ще один щитовий вулкан.

Долини Марінера

На Марсі знаходиться не тільки найбільший вулкан Сонячної системи, але і найбільший каньйон. У NASA кажуть, що Долини Марінера становлять приблизно 3 тис. км у довжину. Це приблизно в чотири рази довше, ніж Гранд-Каньйон з його 800 км у довжину.

Дослідники не можуть точно сказати, як виник марсіанський каньйон, але є кілька теорій. Багато експертів припускають, що формування регіону Фарсиди сприяло зростанню долини Марінера. Лава, що проходить через вулканічний регіон, підштовхнула марсіанську кору вгору, залишаючи тріщини. Вони з часом перетворилися в Долини Марінера.

Північний і південний полюси

У Марса є дві крижані області на полюсах, склад яких трохи відрізняється. Північний полюс був детально вивчений спусковим апарат "Фенікс" у 2008 році, тоді як спостереження за південним полюсом виробляються з орбітальних апаратів.

Взимку температури на марсіанських полюсах настільки низькі, що вуглекислий газ конденсується з атмосфери в лід на поверхні.

Влітку цей процес змінюється на протилежний, коли вуглекислий газ повертається назад в атмосферу. Вуглекислий газ повністю зникає у північній півкулі, залишаючи за собою крижаний покрив з води. Але частина вуглекислого газу у формі льоду залишається у південній атмосфері.

Такий рух льоду на планеті має великий вплив на марсіанський клімат, викликаючи вітри та інші явища.

Кратер Гейл і гора Шарп

Кратер Гейл став відомий завдяки приземленню марсохода Curiosity у 2012 році. Тут знаходиться безліч свідчень наявності води в марсіанському минулому. Марсохід натрапив на русло річки всього через кілька тижнів після приземлення, а також знайшов сліди води протягом всього шляху по дну кратера. Зараз Curiosity здійснює сходження на найближчий вулкан, названий горою Шарп.

Однією з найбільш цікавих знахідок Curiosity було відкриття органічних молекул в цьому регіоні. Речовини були виявлені у скелях віком 3,5 млрд років. Марсохід також виявив концентрацію метану, яка змінювалася залежно від сезону.

Ями Медузи

Формація Medusae Fossae — одне з найбільш дивних місць на Марсі, і деякі люди навіть припускають, що це місце аварії НЛО. Реальніше пояснення полягає у тому, що це величезне вулканічне родовище. Згодом вітри перетворили скелі в красиві утворення, але потрібно більше досліджень, щоб пояснити, як утворилися ями Медузи. Вчені припускають, що район міг утворитися в результаті численних вивержень, що відбувалися сотні разів протягом 500 млн років.

Такі виверження могли зігрівати клімат Червоної планети, оскільки парникові гази від вулканів піднімалися б в атмосферу.

Кратер Гейл

Цей марсіанський кратер примітний лініями на своїх схилах, які є ознаками гідратації. У 2015 році NASA заявило, що це може бути ознакою проточної води на поверхні. Але пізніші дослідження показали, що лінії є результатом потоків атмосферної води і піску.

"Примарні дюни" в Лабіринті ночі і рівнині Еллади

В наші дні Марс — це планета, чия поверхня переважно сформована вітром. Але в деяких місцях все ж залишилися свідчення наявності води в минулому, наприклад "примарні дюни" в Лабіринті ночі і рівнині Еллади.

Дослідники говорять, що в цих регіонах раніше перебували дюни висотою десятки метрів. Пізніше вони були затоплені лавою або водою, в результаті чого збереглися основи дюн, але не їх вершини.

Такі стародавні дюни показують, які вітри бушували на Марсі в минулому. У дюнах також можуть ховатися мікроби, які будуть надійно захищені від радіації та вітру.