Крупним планом. Астрономи вперше зняли, як чорна діра випльовує струмінь плазми

У межах спостереження вчені збільшили ці струмені з 16-кратним дозволом і з частотою в 10 раз вищою, ніж у попередніх спостереженнях, щоб дізнатися більше про це дивне явище, повідомляє New Atlas

Event Horizon Telescope (EHT) — це великий масив, що складається з глобальної мережі радіотелескопів по всій Землі. Проект EHT об'єднує дані кількох станцій інтерферометрії, які утворюють комбінований масив із кутовим дозволом, достатнім для спостереження за об'єктами розміром із горизонт подій надмасивної чорної діри.

Чорні діри в значній мірі невидимі, але вони можуть проявляти себе через навколишнє середовище, яке вони створюють. Коли діри всмоктують пил і газ, цей матеріал нагрівається та світиться в диску, створюючи яскравий фон, на якому можна побачити силует чорної діри.

У квітні 2019 року астрономи з проекту EHT представили перші прямі зображення чорної діри з використанням цього методу, що показують нам надмасивну чорну діру в серці галактики Мессьє 87. Подальший аналіз, проведений на початку цього року, показав поляризацію світла від диска.

Тепер астрономи звернули свою увагу на іншу чорну діру, розташовану в центрі радіояскравої галактики Центавр A. Маючи масу в 55 мільйонів Сонць, це частина чорної діри M87 з масою 6,5 мільярда мас Сонця, але головна її відмінність полягає в тому, що Центавр A — активна галактика, що випускає гігантські струмені речовини зі своєї центральної чорної діри. І це те, що вчені вперше побачили ближче, ніж будь-коли.

Центавр A — лінзовидна галактика з полярним кільцем, що перебуває в сузір'ї Центавр. Це одна з найяскравіших і близьких до нас сусідніх галактик, нас розділяє 13 млн світлових років.

"Це спостереження дозволяє нам вперше побачити та вивчити позагалактичну радіострумінь у масштабах, менших, ніж відстань, яку світло проходить за один день, — говорить Майкл Янссен, автор дослідження. — Ми бачимо зблизька, як народжується дивовижно гігантський струмінь, запущений надмасивної чорною дірою".

Чіткість зображення дає нові підказки про природу цих струменів. Випромінювання здається яскравішим по краях, ніж у центрі, що може допомогти вченим дізнатися, як вони створюються. Вченим також вдалося знайти, де саме перебуває чорна діра, простеживши шлях струменя назад до її вихідної точки. Це може привести до майбутніх спостережень із використанням коротших довжин хвиль і вищою роздільною здатністю для отримання зображення самої чорної діри, говорять вчені.