Як у мікрохвильовці. Вчені пропонують запускати ракети в космос, використовуючи альтернативне "паливо"

Космічні польоти до сих пір залишаються дорогим і ресурсномістким заходом. Конструктори ракет змушені виділяти величезний простір під паливні баки. Щоб зменшити обсяг ракет і знизити вартість польотів, учені з Японії, які вивчають альтернативні форми підняття ракет у повітря, придумали досить дивну ідею — піднімати ракети за допомогою прямого мікрохвильового променя з поверхні. Команді, яка складається з інженерів Цукубського університету в Японії, вдалося передати енергію невеликому квадрокоптеру, який вільно літав, поки він перебував у повітрі, за допомогою потужного мікрохвильового променя, повідомляє futurism.com

Учені кажуть, що до експерименту вони не були впевнені, наскільки здійсненна ця ідея. Але вони думають, що якщо допрацювати технологію, то мікрохвильові промені не тільки дозволять підняти літальний апарат, а й коли-небудь зможуть вивести ракети на орбіту.

Японські вчені не перші, хто працював над експериментами з мікрохвильовим променем. Але в їхньому розпорядженні були потужніші промені, кращі технології та досконаліші системи стеження, що дозволило дрону літати, в той час, як інші зазнали невдачі.

"Ми використовували складну систему відстеження променя, щоб гарантувати, що дрон отримає якомога більше енергії від мікрохвильового випромінювання, — говорить інженер Кохей Шимамура. — Більше того, щоб ще більше підвищити ефективність передачі, ми ретельно налаштували фазу мікрохвиль за допомогою аналогового фазообертальника, який був синхронізований із пристроями GPS".

Це тільки перший вдалий експеримент, але команді все ж вдалося передати дрону досить енергії, щоб він залишався в повітрі.

Проте пройде чимало часу, перш ніж мікрохвильовий промінь запустить наступну ракету NASA. Згідно з дослідженням, відбувається втрата енергії при перетворенні в сам промінь або під час того, як дрон, який ловитиме та перетворюватиме його в електрику. Тому загальна енергоефективність експерименту склала всього 0,43%.

Але це краще, ніж енергоефективність 0,1%, яку вчені отримали в попередньому експерименті з використанням дрона, який перебував на місці.

"Ці результати показують, що потрібна додаткова робота для підвищення ефективності передачі та ретельна оцінка можливості реалізації цієї технології для запуску літальних апаратів і космічних ракет", — говорить Шимамура.