Хитра гримуча змія. Як плазун еволюціонував, щоб обдурити людину

Звук тремтячого хвоста гримучих змій стає голоснішим в міру наближення людини, але потім він раптово переходить на вищу частоту, кажуть вчені. Під час експериментів швидка зміна звуку змусила учасників повірити в те, що змія була набагато ближче, ніж насправді. Таким чином еволюція цієї особливості гримучих змій дозволила їм не бути розчавленими чиїмись ногами, повідомляє BBC

Свистячий звук хвоста гримучої змії давно став кінематографічним кліше. Характерний скрегіт виникає через швидке тремтіння твердих кілець кератину на кінчиках хвостів плазунів. Кератин — це той же білок, з якого складаються наші нігті і волосся. Шум з'являється через те, що гримучі змії можуть скорочувати м'язи хвоста до 90 разів на секунду. Ці рухи змії використовують, щоб попередити інших тварин і людей про те, що вони поруч. Незважаючи на це, гримучі змії кусають до 8000 осіб на рік тільки в США.

Протягом десятиліть вчені знали, що тремтіння може змінюватися по частоті, але про значення зміни звуку було мало даних. У новому дослідженні вчені під час експерименту наближали манекен до гримучника техаського, отруйної змії сімейства гадюкових, і вивчали реакцію плазуна. В міру наближення манекена до змії частота шуму збільшувалася приблизно до 40 Гц. За цим послідував раптовий стрибок звуку в вищий частотний діапазон між 60 і 100 Гц.

Щоб з'ясувати, що означала раптова зміна частоти, вчені провели дослідження з учасниками-людьми і віртуальною змією. Зростаюча частота деренчання сприймалася учасниками як зростаюча гучність у міру наближення. Вчені виявили, що, коли раптова зміна частоти відбулося на відстані 4 метрів, люди вважали, що цей шум набагато ближче, приблизно на відстані 1 метра.

Вчені вважають, що зміна звуку — це не просто попередження, а складний міжвидовий комунікаційний сигнал.

"Раптова зміна частоти діє як сигнал, який вводить слухача в оману щодо справжньої відстані до змії", — говорить Борис Шагно з Університету Карла Франценса в Граці, Австрія.

Вчені вважають, що змії використовують слухову систему людини, яка еволюціонувала, щоб інтерпретувати збільшення гучності як щось, що рухається швидше і наближається.

"Еволюція — це цікавий процес, і те, що ми можемо сприймати як прикрасу змії, насправді є результатом досвіду змій, які стикалися з великими тваринами", — говорить Шагно.

"Звуки, що видаються гримучими зміями, еволюціонували разом зі слухом ссавців, в результаті вижили тільки ті змії, які найкраще могли уникнути того, щоб на них наступили".