Не купідон, а еволюція. Учені пояснили, чому люди закохуються одне в одного

Еволюційна антропологиня на кафедрі експериментальної психології Оксфордського університету Анна Мачін каже, що любов на базовому рівні — це питання виживання індивідуума та виду в цілому, пише Science Focus.

"Люди не просто так схильні до співпраці, ми повинні співпрацювати, щоб вижити, отримати необхідні знання і виростити сильно залежне від нас потомство. Але співпрацювати непросто. В ідеальному світі ми жили б у блаженній самоті, роблячи те, що хочемо і коли хочемо", — пише антропологиня.

Життя в групі означає, що люди повинні боротися за ресурси, координувати свої дії, існувати в рамках ієрархії і стежити за тим, хто може брехати, шахраювати і красти.

"Отже, що вигадала еволюція, щоб гарантувати співробітництво між людьми, яке є критично важливим для нашого виживання? Еволюція створила любов", — зазначає Мачін.

Хімія любові

За словами експертки, любов еволюціонувала, щоб люди почали підтримувати більш ефективні стосунки між собою — з коханцями, дітьми, сім'єю і друзями. Такий біологічний "хабар" з'явився у вигляді чотирьох нейрохімічних речовин, які лежать в основі любові й потягу: окситоцину, дофаміну, серотоніну й бета-ендорфіну.

"Окситоцин важливий на початковій стадії стосунків — потягу. Він знижує внутрішні обмеження на початок нових стосунків, заспокоюючи мигдалеподібне тіло — центр страху в нашому мозку. Так, люди починають відчувати себе впевнено під час нових знайомств", — говорить Анна Мачін.

Дофамін завжди виділяється одночасно з окситоцином. Це хімічна речовина, є елементом "системи винагороди", і виділяється щоразу, коли люди роблять те, що їм подобається. У цьому випадку дофамін є винагородою за внутрішню впевненість. Працюючи з окситоцином дофамін також змушує мозок працювати краще, дозволяючи запам'ятовувати факти про нового знайомого. У цілому, дофамін та окситоцин працюють як гормон сили, який змушує людей знайомитися одне з одним.

"Ці хімічні речовини працюють здебільшого в лімбічній системі мозку, його несвідомому ядрі. Тому що потяг і хіть спочатку є виключно інстинктивним і несвідомим явищем", — підкреслює експертка.

Також Мачін каже, що знижений серотонін вивільняє нав'язливий елемент любові. На відміну від інших хімічних речовин, серотонін падає на початку стосунків, звідки з'являються нав'язливі думки про новий об'єкт любові.

"І нарешті, бета-ендорфін — це гормон довготривалої любові. Люди можуть перебувати у стосунках десятиліттями, й окситоцин недостатньо сильний, щоб підтримувати любов у довгостроковій перспективі. Крім того, окситоцин у значних кількостях виділяється тільки в ситуаціях, пов'язаних із сексуальною та репродуктивною любов'ю, а це означає, що він не здатний підтримувати дружбу — ключовий людський зв'язок, що має вирішальне значення для виживання", — пояснює еволюційна антропологиня.

У цей же час, бета-ендорфін може працювати протягом тривалого часу, оскільки є опіатом, таким як героїн або морфін. Також як і у випадку з героїном, бета-ендорфін викликає звикання.

"Ми стаємо залежними від тих, кого любимо, тому що вони — це джерело нашого опіатного кайфу. Коли ж ми розлучаємося з коханими, то прагнемо повернутися до них, щоб отримати ще одну ейфоричну дозу", — говорить експерт.

Оскільки бета-ендорфін лежить в основі любові, а не похоті, він впливає як на несвідомі, так і на свідомі частини людського мозку. Через це люди сприймають любов як емоцію та абсолютно свідомий процес, що враховує роздуми, довіру, співчуття, увагу й планування.