Дика природа на пігулках. У Скандинавії у ведмедів розвинулася стійкість до антибіотиків

Бурий ведмідь
Фото: ScienceAlert

Діяльність людини безпосередньо впливає на існування проблеми.

Related video

Стійкість до антибіотиків простежується у шведських бурих ведмедів із середини минулого століття. Однак після того, як Швеція почала регулювати використання антибіотиків, стійкість ведмедів до них знизилася, повідомляє Sciencealert

Протимікробні препарати використовують захисні системи таких грибів, як Penicillium. У природі ця цвіль виробляє молекули антибіотиків для захисту від своїх бактерій-конкурентів.

Наскільки глибоко антибіотики проникають у дику природу, поки неясно. Відомо, що антибіотики і стійкі до них бактерії можуть потрапляти туди через стічні води, але наскільки широко поширюється їхній вплив на дику природу було вивчено недостатньо.

Вчені з Норвезького університету науки й технологій у пошуках відповіді звернулися в музеї, де отримали зразки зубного каменю з зубів бурих ведмедів, які жили в період з 1842 по 2016 рік. Зубний камінь — це форма нальоту, при якому зберігаються зразки бактерій, що живуть у роті. Вчені секвенували бактеріальні геноми в пошуках генів стійкості до антибіотиків.

Вони виявили зростання цих бактерій у ведмедів із 1950-х років. Потім було зниження рівня бактерій, після того, як у Швеції заборонили використання антибіотиків у сільському господарстві, а потім запустили програму з боротьби зі стійкістю до антибіотиків у 90-х роках минулого століття.

Вчені виявили більшу різноманітність генів стійкості до антибіотиків у минулому, ймовірно, через використання людьми різних видів антибіотиків. Але у ведмедів, народжених у кінці 90-х, виявився низький рівень стійких до антибіотиків бактерій.

Вчені говорять, що їхнє дослідження показує, що дії людини можуть безпосередньо впливати на різні мікробні спільноти, в тому числі пов'язані з дикими тваринами.

Стійкість до антибіотиків виникає, коли мікроби, такі як бактерії і гриби, розвивають здатність перемагати ліки, призначені для їх знищення. Це означає, що мікроби не гинуть і продовжують зростати.

Хвороби, викликані стійкими до антибіотиків мікробами, важко, а іноді й неможливо лікувати.