Сиди спокійно, не чавкай і не дригай ногами: вчені пояснили, звідки взялися такі правила

Дослідники з Університету Британської Колумбії пояснили, чому людей нервують рухи та звуки, що повторюються, такі як плямкання, постукування пальцями і дригання ногами. Про це повідомляє Futurism.

Група нейробіологів провела дослідження за участю більше ніж 2 700 студентів. Вони з'ясували, що понад одна третина випробуваних нервували через повторювані звуки, які видають співрозмовники.

"В експерименті брали участь не тільки студенти. Коли ми вийшли на вулиці та запитали людей, що вони відчувають, коли інші починають крутитися, стукати чи трястися, вони також розповідали про свої негативні реакції", — пишуть вчені.

Як з'ясувалося, більшості людей заважає, коли люди навколо вовтузяться. Така реакція називається мізокінезією, і вона може мати серйозні соціальні наслідки для тих, хто її відчуває. Дослідники вважають, що це може знизити здатність людей отримувати задоволення від спілкування, погіршити здатність до навчання і створювати труднощі на роботі.

Також з'ясувалося, що негативні соціальні наслідки від мізокінезії посилювалися з віком, чим старшими стають люди, тим гіршою буде їхня реакція.

Існує аналогічна проблема, пов'язана зі звуками, які видають навколишні люди. Мізофонія змушує людей нервувати, коли вони чують чиєсь плямкання, шмигання або почмокування губами.

"З іншого боку, мізокінезія залишається мало вивченим явищем", — підкреслюють автори дослідження.

Найбільш незрозумілий прояв мізокінезії пов'язаний із човганням.

"Ми вважаємо, що відповідь криється в причинах власне вовтузіння. Одна з найбільш очевидних причин — нервозність і відчуття тривоги", — пояснюють експерти.

Проблема полягає в тому, що людський мозок відрізняється винятковою здатністю інтерпретувати чужі дії. Це вміння пов'язане з "дзеркальними нейронами", вони збуджуються як під час виконання певної дії, так і в процесі спостереження за виконанням дії іншими. Це вміння допомагає людям краще розуміти дії і наміри навколишніх.

"Щойно ми починаємо відбивати дії, пов'язані з нервозністю і тривогою, як нервове вовтузіння, ми самі починаємо відчувати негативні емоції", — говорять учені.

Але проблема мізокінезії пов'язана не тільки з людськими емоціями.

Учені провели експеримент, в якому попросили випробуваних людей подивитися кілька навчальних роликів. Наприкінці експерименту проводилося опитування, що показує наскільки добре була засвоєна інформація.

Різниця полягала в тому, що в одному ролику говорить людина, яка вовтузила рукою, а на іншому — ні.

Експеримент показав, що вовтузіння викликало не тільки роздратування, а й перешкоджало засвоєнню інформації.

"У людей із сильно вираженою мізокінезією показники були набагато гіршими порівняно з тими, хто не відчував подібної чутливості до рухів. При цьому, обидві групи однаково добре запам'ятали інформацію з ролика, в якому не було зайвих рухів", — підсумували дослідники.