Фільми та книги синхронізують серцебиття людей, навіть на відстані, — вчені

Історії грають важливу роль у формуванні світу, який ми створили для себе, і з'ясувалося, що вони можуть навіть визначати ритм нашого власного серця, повідомляє Sciencealert.

Попереднє дослідження того, що відбувається c людьми, коли ми звертаємо увагу на ці історії, показало, що наші серця починають битися в унісон, навіть якщо ми знаходимося далеко одне від одного.

"Чому у людей частішає пульс? Ми думаємо, що це тому, що ви повинні бути готові діяти в будь-який момент. А для цього вам потрібно знати, що відбувається навколо. Навіть якщо це просто історія", — говорить співавтор дослідження Лукас Парра.

Нейробіолог із Паризького інституту мозку Полін Перес і її колеги відстежували частоту серцевих скорочень добровольців під час серії експериментів, використовуючи електрокардіограму.

Після прослуховування 1-хвилинного фрагмента роману "20 000 льє під водою" під час одного експерименту, або декількох хвилин навчальних відеороликів під час іншого, вчені помітили, що частота серцевих скорочень синхронізується між учасниками дослідження, незалежно від того, де вони знаходяться.

За словами вчених, таке явище не пов'язане з емоціями, що було теоретично доведено під час іншого дослідження, в якому спостерігали за людьми, які дивилися один і той самий фільм.

При порушенні концентрації в учасників експерименту, наприклад за допомогою звуків, які відволікають, було помічене зменшення синхронності їхнього серцебиття і можливості згадувати розповідь.

Також учені зробили висновок, що збереження пам'яті узгоджується із свідомим сприйняттям, тому наші серця б'ються в такт зі свідомою обробкою оповідання нашим розумом.

"Слухач звертає увагу на дії в історії. Справа не в емоціях, а в тому, щоб бути залученим, уважним і думати про те, що буде далі. Cердце реагує на ці сигнали з мозку", — говорить нейробіолог Якобо Шіттім.

Крім змін, викликаних фізичною активністю та іншими чинниками, що викликають стрес, ритми нашого серця весь час змінюються природним способом, кажуть вчені. Це приписують несвідомим процесам, але це дослідження показує, що свідомі процеси теж відіграють певну роль.

Перес і її колеги припускають, що окремі слова (а також загальний зміст оповідання та емоції, які вони викликають) визначають синхронність, і вони зазначають, що чітка розповідь має вирішальне значення для створення синхронізованої активності, видимої в процесі сканування мозку.

Але вчені кажуть, що в експерименті брали участь всього 20-30 осіб, а для повного підтвердження цієї теорії необхідно провести дослідження на великих групах людей.

Люди думають, що вони по-своєму реагують на світ, але навіть наші серця реагують дуже схоже, коли ми слухаємо короткі історії, стверджують вчені.