Була закрита 40 тисяч років. Учені виявили нову камеру в знаменитій печері неандертальців

Учені, які вивчають мережу печер на Гібралтарській скелі, виявили нову камеру, ізольовану від світу принаймні на 40 000 років, яка може пролити світло на культуру та звичаї неандертальців, які населяли цю місцевість, повідомляє The Guardian.

Ще у 2012 році експерти почали досліджувати печеру Вангард, частину комплексу печер горах, щоб визначити її справжні розміри та побачити, чи є в ній проходи та камери, які раніше були недоступні. Нещодавно вчені під керівництвом Клайва Фінлейсона, директора Національного музею Гібралтару, знайшли новий 13-метровий простір усередині печери. За словами Фінлейсона, у результаті землетрусу камера була закрита близько 40 тисяч років.

"Це схоже на відкриття гробниці Тутанхамона, ви потрапляєте туди, де ніхто не бував десятки тисяч років", — говорить Фінлейсон.

На дні камери вчені виявили стегнову кістку рисі, хребет плямистої гієни та велику кістку крила білоголового сипа, падальника з роду грифів.

"Щось їх давним-давно туди затягнуло, — говорить Фінлейсон. — Ми також знайшли шість або сім подряпин від кігтів на стінах печери. Зазвичай такі сліди асоціюються з ведмедями, але мені вони здаються трохи маленькими. Цікаво, чи дійсно та рись, стегно якої ми знайшли, дряпала стіни?"

За словами Фінлейсона, ця печера сьогодні розташована на висоті 20 метрів над рівнем моря, тому ці кістки підняли туди раніше, ніж 40 тисяч років тому, а це натякає на присутність тут людей.

В іншому місці печер учені виявили свідчення перебування неандертальців, від вогнищ і кам'яних знарядь до решток убитих тварин, включаючи благородних оленів, гірських козлів, тюленів і дельфінів. Чотири роки тому дослідники виявили молочний зуб чотирирічної дитини-неандертальця в районі, часто відвідуваному гієнами.

"Неандертальці на цьому рівні не жили, тому ми підозрюємо, що гієни схопили дитину, вбили його чи її та затягли в глибину печери", — говорить Фінлейсон.

Учені сподіваються знайти ще бічні камери і, можливо, навіть стародавнє місце поховання. Також вони планують і далі продовжувати вивчення печери, а нове місце може надати цінні відомості про життя прибережних середземноморських неандертальців.

"Ці печери надали нам багато інформації про поведінку цих людей, — говорить Фінлейсон. — Ми тепер знаємо, що вони не були просто жорстокими мавпоподібними істотами, а були схожі на сучасних людей".

Фінлейсон хоче більше дізнатися про те, ким були неандертальці, як вони жили та як вмирали.

"Я з гордістю можу сказати, що здав тест ДНК, і в мене від неандертальця є два з невеликим відсотка генів, — говорить він. — Можливо, вони ніколи не зникали, бо в нас все ще є трохи їхньої ДНК".

Печера Горама, Вангард, Беннета і Хайїма вважаються місцем одного з останніх відомих поселень неандертальців у Європі. Всі вони входять у комплекс печер горама і включені до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.