Порушити Велику тишу. Вчені назвали причину, чому ми не можемо знайти інопланетян

У 1950 році фізик Енріко Фермі за обідом із колегами з Лос-Аламоської національної лабораторії поставив питання, яке пізніше увійде в аннали історії. У розмові про інопланетян, фізик запитав: "Де вони? Чому ми не спостерігаємо жодних слідів розумного позаземного життя, таких, наприклад, як зонди, космічні кораблі або радіопередачі?"

Це питання лягло в основу феномена Фермі, який указує на явну невідповідність між оцінками високої ймовірності існування позаземного розуму (ETI) і відсутністю будь-яких доказів. Із моменту появи феномена Фермі було запропоновано кілька рішень, у тому числі одне з найголовніших: усі слухають, але ніхто не транслює. Це припущення стало відоме як SETI-парадокс. Відзначимо, що SETI — це загальна назва для проектів із пошуку позаземних цивілізацій.

Теорія вказує на очевидний розрив між "пасивним SETI" й "активним SETI", останнє відоме як Обмін повідомленнями з позаземним розумом (METI). Наразі людська цивілізація сконцентрувалася на пошуку позаземного розуму, але не поспішає виявляти саму себе.

На сьогодні пасивний SETI, який включає в себе прослуховування сигналів із космосу, становить більшу частину пошукових проектів. У 1960 році був проведений перший експеримент SETI, і він також був пасивним. У проекті під назвою "Озма" в 1960 році використовувався 26-метровий радіотелескоп в обсерваторії Грін-Бенк у Західній Вірджинії. Керівник проекту астроном Френк Дрейк хотів дослідити зірки Тау Кита й Епсилон Ерідана на наявність радіопередач у діапазоні 400 кілогерц на маркерній частоті 1,420 гігагерца.

Концепція METI з'явилася відносно нещодавно, цей термін увів російський вчений Олександр Зайцев у своїй статті 2006 року.

"Проекти SETI займаються пошуком повідомлень від інопланетян. Але METI займається створенням повідомлень для інопланетян. Таким чином, прихильники SETI і METI мають абсолютно різні точки зору. На відміну від SETI, проекти METI повинні виконувати не локальні завдання, а глобальніші — вихід із Великої Тиші у Всесвіті, несучи нашим зоряним сусідам довгоочікувану відповідь: "Ви не самотні!" — писав Зайцев.

Історія METI

Перша спроба відправити повідомлення за межі планети була зроблена в 1962 році. Вчені з Євпаторійського центру дальнього космічного зв'язку в Криму відправили послання на Венеру. У посланні (радіопередачі) азбукою Морзе були зашифровані слова "Мир", "Ленін" і "СРСР".

У 1974 році найпотужніша, а також найвідоміша радіопередача в космос була здійснена з обсерваторії Аресібо в Пуерто-Рико. Повідомлення стало відоме як послання Аресібо та представляло собою радіосигнал, який тривав 169 секунд, а довжина хвилі становила 12,6 см. Повідомлення складалося з простих зображень телескопа Аресібо, Сонячної системи, ДНК і фігурки людини.

Послання було направлено на кульове зоряне скупчення M13, яке розташоване приблизно на відстані 21 тис. світлових років від Землі, неподалік від краю Чумацького Шляху.

Слухати або ж писати

Наразі всі спроби створення METI були занадто скромними в порівнянні з поширенішими SETI.

"Наша цивілізація перебуває в комунікативній фазі та дійсно проводить заходи SETI. Але співвідношення METI/SETI становить менше 1%. Ми маємо понад 100 різних програм SETI, починаючи з першого проекту "Озма" й до наших днів. У цей же час, загальний час переданих повідомлень становить всього 37 годин. Це характеризує настрій дослідників. Правда, ми не повинні враховувати METI-фобію, притаманну планетарній свідомості в цілому", — відзначав Зайцев у своїй роботі.

Зусилля METI були значною мірою обмежені через побоювання, що відправка інформації про людство у Всесвіт може мати серйозні наслідки. Такі побоювання підтримували навіть такі відомі вчені як Стівен Гокінг і Карл Саган.

Але інші дослідники говорять, що існує низка досить логічних причин, які роблять міжгалактичні війни безглуздими. Одна з таких причин пов'язана з технологічним розвитком.

З огляду на те, скільки часу потрібно, щоб досягти навіть близької зірки, будь-яка розвинена цивілізація зрозуміє безглуздість відправки військових кораблів для нападу. На той час, коли кораблі прибудуть у місце призначення, технологія агресора залишиться незмінною, тоді як у другої сторони будуть за спиною тисячоліття прогресу.

Але також цілком логічно припустити, що більшість інопланетних цивілізацій продовжують вибирати "пасивний підхід SETI", замість того, щоб активно рекламувати свою присутність у Всесвіті. Якщо просунуті види дійсно дійшли до такого висновку, то "Велика тиша" цілком з'ясовна.

Але така гіпотеза припускає, що поведінка позаземних цивілізацій однакова. За словами експертів, щоб порушити "Велику Тишу", потрібно зовсім небагато — один сигнал від тієї чи іншої цивілізації. Також із огляду на експерименти землян із відправкою послань у космос, важко уявити, що інша цивілізація зможе зберігати "радіомовчання", не кажучи вже про багатьох.

Крім цього, якщо будь-яка цивілізація все ж виявить земний сигнал, можна з упевненістю припустити, що вони захочуть відповісти. Президент проекту METI Дуглас Вакоч говорив, що пасивний SETI є частиною активного SETI.

"Якщо ми виявимо сигнал від інопланетян через програми SETI, не буде способу запобігти какофонії відповідей із Землі", — заявляв Вакоч.