Габбл сфотографував дивний космічний "суперпузир": учені не знають, як він утворився

Астрономи за допомогою космічного телескопа Габбл отримали зображення туманності або газової хмари під назвою N44, що розташовані в прилеглій галактиці Велика Магелланова Хмара. На фотографії можна побачити газоподібний водень, що світиться в темряві, а також темні смуги пилу та зірки різного віку в складній структурі, яка розташована приблизно в 170 000 світлових років від Землі, повідомляє space.com

У заяві NASA сказано, що "суперпузир", який розташований у верхній центральній частині газової хмари, особливо цікавить учених, які намагаються зрозуміти, як утворилася ця структура шириною 250 світлових років.

За словами астрономів, наявність цієї структури залишається загадкою для вчених. Але існує дві теорії її походження:

• Величезні зірки можуть нести газ за допомогою зоряного вітру, але виміряні швидкості цього вітру суперечать тому, що показує моделювання.
• Згідно з другою гіпотезою, можливо, вибух зірки, що вмирає, або наднової, став причиною утворення порожнечі в газовій хмарі.

За словами вчених, більшу довіру викликає друга теорія, адже поряд із "суперпузирем" виявлено залишки як мінімум однієї наднової.

Різний вік зірок

Учені дізналися, що існує різниця у віці зірок, яка оцінюється в 5 млн років, між тими, що розташовані всередині "суперпузиря" й тими, що розташовані на його околицях. У заяві NASA говориться, що ця різниця у віці передбачає "множинні явища зореутворення з ланцюговою реакцією", і вказало на зону інтенсивного утворення зірок у правому нижньому кутку "суперпухиря", яка відображається темно-синім кольором на зображенні космічного телескопа Габбл.

Газ, який світиться, вказує на те, що N44 — це емісійна туманність, тип газової хмари, молекули якої живляться енергією від випромінювання зірок. Газ випромінює світлову енергію, коли починає охолоджуватись, створюючи ефект світіння.

Об'єкт N44

N44 складається з кількох емісійних туманностей і зоряних скупчень, які вперше виявив у 1830 роках англійський астроном Джон Гершель. Але 1956 року N44 класифікував як єдиний об'єкт чи єдину емісійну туманність американський астроном Карл Хенайз. Діаметр усього космічного об'єкта за назвою N44 – 1000 світлових років.