Апарат "Юнона" заглянув під хмари Юпітера: в атмосфері планети знайдено земне явище

Завдяки інформації з космічного апарату "Юнона" вченим із NASA вдалося більше дізнатися про внутрішню частину Юпітера. Зокрема, вони вже зробили відкриття щодо глибини Великої червоної плями, а тепер виявили в атмосфері схожі на земні явища – термокліни, і дізналися багато нового про рух повітряних мас на полюсах Юпітера, повідомляє Sciencealert.

Отже, найголовніші наукові здобутки "Юнони" на сьогодні:

Глибина Великої червоної плями

Ця атмосферна особливість, яку виявили понад 200 років тому, є однією з найцікавіших частин атмосфери Юпітера. Цей атмосферний вихор за розмірами більший, ніж діаметр Землі, але вчені донедавна не знали, наскільки глибоко цей величезний "антициклон" йде в атмосферу.

Космічний апарат "Юнона", пролетівши двічі навколо Юпітера, зміг за допомогою свого мікрохвильового радіометра визначити глибину Великої червоної плями — 300 – 500 кілометрів. Учені раніше припускали, що цей шторм набагато менший.

Земні термокліни на Юпітері

Крім знаменитої плями, Юпітер має ще одну особливість: особливі "пояси" з кольорових хмар. Ці пояси створені вітрами, які дмуть у протилежному напрямку у кожному поясі. Як виявилося, пояси приховують секрет під хмарами: вони мають перехідні ділянки, які схожі на явище, яке відоме на Землі як термокліни.

Термокліни виникають там, де відбуваються різкі перепади температури у водоймах, зазвичай, у океанах Землі. Їх можна помітити завдяки особливим оптичним властивостям, коли дві температури води візуально відрізняються одна від одної. Юпітеріанський аналог термокліну, який вчені назвали юпікліном, має такі ж оптичні властивості.

Пояси на Юпітері дуже яскраві на невеликих глибинах у атмосфері, порівнюючи з системами навколо. Проте глибше системи навколо здаються яскравішими, ніж сам пояс. Термокліни мають схожі властивості: більш тепла та холодна вода по-різному відображають світлові хвилі різної довжини.

Циклони біля полюсів Юпітера

Космічний апарат "Юнона" також вивчав циклони, розташовані поблизу полюсів газового гіганта. Виявилося, що 8 окремих штормів утворюють восьмикутник біля північного полюса, а 5 окремих штормів утворюють п'ятикутник на півдні.

При типовому атмосферному моделюванні один із циклонів повинен тягнутися до полюса. Однак у центрі кожного полюса Юпітера є циклони, які зводять нанівець це тяжіння, внаслідок чого кожен шторм застряє в одному положенні на довгі роки.

У космічного апарату "Юнона" є ще багато років, щоб отримати більше інформації про особливості Юпітера та його супутників.