Печерні леви в Європі та мамонти – у США. Вчені розповіли, якою була б Земля без Homo sapiens

мамонти, Земля, природа, люди, Homo sapiens
Фото: мамонты

Дослідники кажуть, що загалом планета могла бути захопливим місцем, у якому мешкали представники мегафауни.

Вчені вважають, що без людей Земля була б дикішим і родючим місцем, в якому все ще жили б такі гіганти, як страусоподібні птахи моа заввишки 3,6 метра. Вони протягом мільйонів років жили у Новій Зеландії, але зникли 750 років після того, як на їхні землі вторглася людина, пише LiveScience.

Гігантські моа і зниклі орли Хааста, чий розмах крил становив 2,6 метрів і більше, невеликий приклад того, як діяльність людини змінила планету. Виживання таких великих тварин має вирішальне значення у міркуваннях про те, якою була б Земля без людей, оскільки такі гіганти мають вирішальний вплив на ландшафти.

Старший викладач зоології Гетеборгського університету в Швеції Серен Форбі каже, що люди відіграли вирішальну роль у вимиранні багатьох великих ссавців. Форбі очолив дослідження, опубліковане у журналі Diversity and Distributions. У ньому йшлося, що без людей Земля нагадувала б екорегіон у Східній Африці Серенгеті, багатий на життя.

У такому сценарії вимерлі тварини поряд зі слонами, носорогами та левами жили б по всій Європі. Наприклад, замість африканських левів (Panthera leo) досі жили б печерні леви (Panthera spelaea) – більший вид, який жив у Європі приблизно 12 тис. років тому. Водночас, Америка стала б домом для великих родичів слонів і ведмедів, а також унікальних видів, таких як гліптодонів – броненосців розміром з автомобіль і гігантських лінивців.

броненосець, вимерлі види
Гліптодон – броненосець розміром із автомобіль.
Фото: броненосец

"У світі без людей було б набагато більше різних видів великих ссавців, а також більш відкрите місце існування", — зазначає Форбі.

Слони чи інші види великих тварин не зазнають перешкод у пошуках їжі. У таких випадках території набувають менш лісистого вигляду.

Світ був би яскравішим

Під час останнього льодовикового періоду плейстоцену (від 2,6 мільйона до 11700 років тому) Земля була багата на мегафауну. Велика її частина вимерла після завершення цього льодовикового періоду або тисячоліття по тому. Дослідження 2021 року з журналу Nature показало, що зміна клімату знищила шерстистих мамонтів, а також іншу арктичну мегафауну, але люди також чинили додатковий тиск на ці види, полюючи на них.

Еколог з Університету Північної Арізони Крістофер Дауті змоделював, як великі тварини, крім іншого, впливали на екосистеми, переміщуючи насіння та поживні речовини у процесі харчування та дефекації. Експерт з'ясував, що переміщення таких елементів, як фосфор, кальцій та магній, які відіграють вирішальну роль для життя, знизилися майже на 90% разом із зникненням мегафауни.

Земля, урожаї, сільське господарство
Земля була б набагато багатша врожаями та кольорами, планета безперечно була б яскравішою без людей.
Фото: тропические леса

Дослідник підкреслює, що без втручання людини всі необхідні елементи рівномірно розподілялися б по ландшафту. Таким чином, ґрунт був би родючішим та продуктивнішим.

Сільське господарство та зонування територій робить землі менш родючими порівняно із системами у дикій природі. Така підвищена родючість означає, що Земля була б багатшою на врожаї та кольори, планета безперечно була б яскравішою без людей.

Без людей був би іншим і клімат. Відомо, що глобальне потепління, спричинене людиною, підняло середню температуру на 1 градус за Цельсієм з початку 20 століття. Отже, погода на планеті була б прохолоднішою без людства.

Дослідження 2016 року в журналі Nature показало, що поточне потепління відклало настання льодовикового періоду як мінімум на 100 тис. років. Але цього не мало статися ще 50 тис. років, тому малоймовірно, що без людини зараз на Землі був би наступний льодовиковий період.

Люди – неминучі

Сучасні люди (Homo sapiens) не завжди були єдиними гомінінами на планеті. Зникнення Homo sapiens могло б відкрити нові перспективи для неандертальців. Поки що немає єдиної відповіді на запитання, чому вимерли неандертальці близько 40 тис. років тому. Ймовірно, було кілька причин їхнього зникнення, і Homo sapiens – головні підозрювані.

Професор із Музею природної історії у Лондоні Кріс Стрінгер вважає, що конкуренція неандертальців та людей була однією з причин зникнення перших.

"Якби Homo sapiens не прийшли до Європи близько 45 000 або 50 000 років тому, я думаю, що неандертальці та їхні нащадки все ще жили б на Землі", — каже Стрінгер.

Експерт зазначає, що неандертальці мали складне життя в Європі, вони зіткнулися із змінами клімату, були нечисленною групою з низьким генетичним розмаїттям.

"Неандертальці, ймовірно, вже опинилися у скрутному становищі, коли сучасні люди прийшли на їхні землі, і цей фактор міг стати останнім", — зазначає експерт.

неандертальці, Homo sapiens
Неандертальці вели складне життя у Європі.
Фото: неандертальцы

Але люди могли вплинути на виживання не лише неандертальців. Щонайменше є ще один родич Homo sapiens, який ділив землі з людьми та неандертальцями: денисівці. Ця лінія ближче до неандертальців, ніж до сучасних людей за генами та зовнішнім виглядом.

Судячи з низки досліджень, люди схрещувалися з денисівцями, бо в сучасних людей продовжують знаходити ДНК денисівців. Вважається, що денисівці мали ширший ареал проживання, ніж неандертальці. Також вони могли мати більшу генетичну різноманітність, ніж неандертальці.

"Можливо, денисівці були навіть кращим видом для виживання, ніж неандертальці", – наголошує Стрінгер.

Загалом денисівци і неандертальці могли б прокласти шлях, аналогічний H. sapiens, перейшовши від полювання та збирання до розвитку сільського господарства.

"Немає жодних очевидних причин, чому неандертальці чи денисівці не змогли б стати розвиненими видами, якби у них вистачило на це часу", – підсумував дослідник.