Рибне майбутнє. Як збільшення споживання риби вплине на здоров'я людства

Споживання риби та морепродуктів рік у рік зростає. До повного витіснення м'яса та м'ясопродуктів ще далеко, але з погляду поживних речовин людство від такої поступової заміни не лише не втрачає, а й виграє.

Рибний ряд
Поступове витіснення рибою м'яса не тільки не збіднює раціон, а й сприяє зменшенню ризиків низки хвороб, а також зменшить нестачу мікроелементів.

Споживання риби та морепродуктів рік у рік зростає. До повного витіснення м'яса та м'ясопродуктів ще далеко, але з погляду поживних речовин людство від такої поступової заміни не лише не втрачає, а й виграє. Нещодавно опубліковане дослідження вчених доводить: зі зростанням виробництва риби та супутніх продуктів ціни на них будуть падати, споживання зросте, а проблема недоїдання та нестачі мікроелементів в організмі людей суттєво скоротиться.

Риба всіх врятує

Що буде, якщо червоне м'ясо та м'ясні продукти, які ми споживаємо, поступово замінювати на рибу та продукти аквакультури? Тільки не на одні лососеві чи устриці, а на весь максимально багатий спектр? Як людський організм виграє чи програє з погляду енергетичної цінності? І як це загалом уплине на здоров'я?

Нещодавно в журналі Nature було опубліковано дослідження, у якому змоделювали два сценарії розвитку рибної галузі й обсяги споживання риби та морепродуктів по всьому світу до 2030 року, за одним із яких споживання зростатиме помірно, як сьогодні, а за іншим — бурхливо розвиватиметься завдяки додатковим інвестиціям і призведе до зростання видобутку риби на 26%.

В обох випадках — в одному повільніше, в іншому швидше — як виявилося, поступове витіснення рибою м'яса не тільки не збіднює раціон, а й сприяє зменшенню ризиків хвороб, а також зменшить проблему нестачі мікроелементів.

Учені вивчили поживні властивості близько 3 тисяч видів, їхній склад вітамінів і мікроелементів і порівняли їх із аналогічними (де це можливо) елементами традиційних тварин джерел поживної енергії (м'яса свиней, корів, курей, ягнят, молока, яєць тощо). За вмістом Омега-3 кислот, вітаміну А, йоду, заліза та деяких інших – аквапродукти обійшли м'ясо.

Далі вчені "наклали" "рибну дієту" на існуючі "продуктові набори" кожної з понад 190 країн відповідно до національних особливостей і при цьому мінімально змінювали вартість кошика (тобто витрати домогосподарства на м'ясо сьогодні та на умовну рибу завтра залишаються однаковими) і замінили рибою м'ясо лише частково, пропорційно до очікуваного збільшення вилову, якого фізично можна досягти. Виявилося, що при цьому вміст мікроелементів у середньозваженій дієті зростатиме в середньому на 10%, а іноді й на 80-100%.

Якщо паралельно зменшувати споживання червоного м'яса, яєць, молочних продуктів, це дозволить не лише зменшити негативний вплив цих продуктів на навколишнє середовище, але також зменшить кількість випадків хвороб, пов'язаних зі споживанням цих продуктів, – гіпертонії, інсульту, серцевих захворювань, діабету, біляректального раку та раку молочної залози

Також зростання споживання риби має призвести до зменшення випадків дефіциту мікроелементів, таких як залізо, цинк, кальцій, йод, вітаміни А, D, B12.

Такий дефіцит щорічно призводить до 1 млн передчасних смертей, а щонайменше 2,3 млрд людей у світі страждають від нестачі дієти хоча б одного з цих елементів. Учені наводять приклади, коли кожної країни дефіцит конкретного мікроелемента можна компенсувати просто рахунок збільшення споживання 1-2 видів риби чи морепродуктів.

Важливо
Сховайте ваги і почніть худнути. Що їсти і коли засинати, щоб скинути зайву вагу
Сховайте ваги і почніть худнути. Що їсти і коли засинати, щоб скинути зайву вагу

Проблема з плануванням

Однак, щоб ці моделі та сценарії "рибного благоденства" перетворилися на реальність, потрібно подбати, щоб споживання риби та морепродуктів дійсно поступово зростало, або хоча б поступово переходило з категорії "продукти до свята" в повсякденний раціон.

Свіже дослідження, присвячене національним стратегіям безпеки харчування, показує, що дедалі більше урядів приділяють у таких документах велику увагу саме рибі та морепродуктам. І навпаки, у стратегіях розвитку рибної галузі розглядають рибу не лише як бізнес та джерело наповнення бюджету, а й як джерело забезпечення поживних речовин і здорового харчування для населення цих країн.

Цікаво, що серед інших кореляцій учені виявили тривожну тенденцію: у країнах, де в національних стратегіях мало приділяють уваги рибі, як правило більший відсоток дітей із проблемами харчування (цей показник досліджували як індикатор порушень дієти).

А що в Україні?

До речі, в Україні немає затвердженого документа, який можна назвати аналогом "Стратегії здорового харчування". Опубліковані МОЗ ще у 2017 році рекомендації їсти рибу кілька разів на тиждень є скоріше дружньою порадою для громадян. Але не покроковим планом дій для того, щоб, наприклад, збільшити споживання риби та морепродуктів у раціоні пересічного українця. Не кажучи вже про те, щоб ставити цільові показники з різних видів риби.

Проект Стратегії продовольчої безпеки містить згадки про рибну галузь лише як про бізнес. У проекті Стратегії розвитку рибного господарства лише зазначено, що споживання риби потрібно наростити до 15 кг на рік без згадок про харчову цінність чи структуру "рибного кошика". За даними експертів, цього показника вже досягнуто, куди рухатися далі – планів немає.

Звичайно, важко уявити, що звичку їсти рибу та морепродукти можна змінити адміністративно або що уряд надаватиме субсидії або стимулюватиме іншим способом видобуток або імпорт риби для збільшення її масового споживання. Утім, принаймні загальне бачення того, як поширювати культуру, — насамперед задля покращення здоров'я нації, нам би точно не завадило.