Зламала Римську імперію. Вчені недооцінили першу пандемію бубонної чуми

Юстиніанова чума, бубонна чума
Фото: Юстинианова чума

Нові дослідження вказують на глибоку економічну кризу, викликану юстиніановою чумою.

Юстиніанова чума поширилася в західній частині Євразії між VI та VIII століттями н.е., ставши першою відомою пандемією бубонної чуми. Про це повідомляє Science Аlert.

Результати аналізу стародавніх текстів і ДНК показують, що наслідки чуми були набагато серйознішими, ніж передбачалося раніше. Деякі дослідники вважають, що ця "перша пандемія" вбила половину населення Середземноморського регіону та стала однією з причин краху Римської імперії.

У той же час, інші дослідники дотримуються думки про те, що вплив юстиніанової чуми був не більшим, ніж під час спалаху грипу в сучасному світі.

Нове дослідження проливає світло на масштабність першої пандемії чуми. Історик Пітер Саріс із Кембриджського університету каже, що його колегам і археологам потрібно працювати над питанням разом із генетиками та вченими-екологами. Сарріс вважає, що тільки так наука зможе отримати загальну картину події, а також зрозуміти масштаби спалахів хвороб у минулому, зокрема бубонної чуми.

Автор нового дослідження вказує на низку доказів, які свідчать про руйнівний уплив юстиніанової чуми. Наприклад, низка законодавчих заходів, ужитих у період між 542 та 545 роками н.е.

Закон 542 року був прийнятий для підтримки банківського сектора імперії, про нього писали, що він був написаний візантійським імператором Юстиніаном I "в оточенні смерті". Інші закони того часу були прийняті для запобігання експлуатації робітників у період гострої нестачі робочої сили.

Також випустили легші золоті монети, які стали першим зниженням вартості валюти за століття. Приблизно в цей час знизилася вага мідних монет, що циркулюють у Константинополі.

Такі приклади точніше показують картину, ніж згадки в літературі. Найчастіше вчені наводять у приклад нечасті згадки про чуму в стародавніх текстах як доказ того, що спалах був не надто масштабним чи руйнівним.

"Спалах чуми змусив історика Прокопія відірватися від роботи над широким військовим оповіданням і описати прибуття чуми до Константинополя. Такі моменти показовіші, ніж кількість написаних ним робіт про чуму", — говорить Саріс.

Учений також звертає увагу на зростання доказів ДНК, які показують, як далеко поширилася в той час бубонна чума – аж до Едікс-Гілла в Англії. Передбачається, що чума потрапила до Англії через країни Балтії та Скандинавії після того, як вразила Середземне море.