Велике Ніщо. У Всесвіті існує загадкова порожнеча діаметром 330 млн світлових років

Ще 1981 року американський астроном Роберт Кіршнер та його колеги під час створення тривимірної карти Всесвіту виявили щось дивне. То була порожнеча, у якій майже не було галактик. Ця майже сферична ділянка космосу розташована на відстані 700 млн світлових років від нас. Її діаметр 330 млн світлових років. Враховуючи, що діаметр нашого Чумацького Шляху становить 100 тисяч світлових років, але наша галактика помістилася б там 3300 разів. Що ж це за порожнеча, яку назвали Войд Волопаса, оскільки здається, що вона розташована у сузір'ї Волопаса, і як вона з'явилася? Відповідь це питання дає стаття у виданні Science Focus.

Спочатку Войд Волопаса називався Великим Ніщо і трохи пізніше отримав свою назву, через те, що із Землі здається, що ця порожнеча розташована у сузір'ї Волопаса. Центр цієї майже сферичної порожнечі розташований на відстані 700 млн світлових років від Землі.

З часу відкриття цієї порожнечі астрономи створили докладніші карти нашого Всесвіту. Також вони з'ясували, що галактики в космосі розміщені як величезне павутиння. Більшість із них перебувають у довгих структурах чи нитках, які простягаються через космос. Коли ці нитки зустрічаються, вони створюють ділянки з високою концентрацією галактик, які називаються скупченнями.

Між цими нитками існують величезні порожнечі чи войди в російській інтерпретації назв цих ділянок, у яких майже немає галактик. Учені вважають, що ці порожнечі займають близько 80% видимого Всесвіту. Більшість цих войдів має діаметр від 30 до 300 млн світлових років.

Войд Волопаса — це одна з найбільших порожнеч у Всесвіті і її іноді називають супервойдом. Учені вважають, що ця ділянка майже без галактик, хоча в ній і виявлено близько 60 галактик, з'явилася в результаті злиття порожнеч меншого розміру.

Як з'явилися ці порожнечі у Всесвіті?

Астрономи вважають, що на ранньому етапі існування Всесвіту вся матерія була зібрана воєдино і була однорідною щільною субстанцією. Але згодом випадкові квантові коливання створили різницю в розподілі матерії.

У результаті деякі ділянки Всесвіту стали більш щільними і їхній гравітаційний вплив побільшав. Вони почали притягувати матерію з менш щільних ділянок космосу. Внаслідок цього процесу ці області стали ще щільнішими і стали притягувати ще більше матерії до себе.

У цей час Всесвіт спочатку розшириться і тому коливання, які почалися на квантовому рівні, зрештою охопили сотні мільйонів світлових років. Тим часом дрібніші згустки матерії почали перетворюватися на галактики.

Завдяки вивченню таких структур як Войд Волопаса, учені можуть дізнатися, як виглядав ранній Всесвіт. Сучасні технології дозволяють ученим створювати докладніші карти видимого Всесвіту. Наприклад, у межах проєкту Dark Energy Survey, під час якого вчені з різних країн вивчали динаміку розширення Всесвіту, їм вдалося нанести на карту близько 300 млн галактик.

Порівнюючи ці карти з комп'ютерними моделями, астрономи починають розуміти, як Всесвіт став таким, яким ми його знаємо сьогодні.