Вчені розповіли, що відчуває кенгуреня в сумці у матері

Кенгуру — досить дивні тварини, і однією з цікавих особливостей є наявність у самок сумок для малюків. Ця сумка — не аналог слінгу, вона набагато складніша. Що всередині сумки мами-кенгуру, розповів Рік Шварц, інспектор з догляду за тваринами та національний представник зоопарку Сан-Дієго в інтерв'ю Live science.

"Думайте про сумку кенгуру як про толстовку з капюшоном, одягнену задом наперед, — зазначив Шварц. — Капюшон толстовки — це мішечок, а зав'язки — м'язи матері, які вона використовує, щоб відкривати і закривати його. Якщо вона цього захоче, він трохи відкриється".

Внутрішня частина сумки має текстуру шкіри кенгуру, але без шерсті. За словами Шварца, вона м'яка і її можна порівняти зі шкірою на внутрішній стороні зап'ястя людини. Сумка дуже тепла всередині: її температура така сама, як температура тіла мами: близько 105 градусів за Фаренгейтом (40,5 градусів за Цельсієм).

Мішечок містить чотири соски або молочні протоки. Коли мама-кенгуру народжує дитинча через вагінальний канал після 32 або 33 днів вагітності, її дитина зовсім нерозвинена. Новонароджене кенгуреня розміром з мармеладку і вагою менше грама, воно використовує свої передні кінцівки, щоб заповзти в сумку своєї мами. Там воно чіпляється за подовжену соску, яка набухає і проштовхується в горло дитини, утримуючи її на місці приблизно від трьох з половиною до чотирьох місяців.

За словами Шварца, дитинча залишається всередині сумки приблизно від чотирьох із половиною до п'яти місяців, перш ніж почати досліджувати зовнішній світ. У цьому віці вона завжди залишається поруч зі своєю матір'ю, і повертається до її сумки. Протягом наступних кількох місяців кенгуру починає досліджувати все далі і довше. Дитинча відлучається від грудей між 10 і 12 місяцями, після чого вона більше не стрибає назад у сумку до мами.

Оскільки кенгуреня проводить місяці в сумці, перш ніж вийти з неї, воно випорожнюється всередині. Це означає, що мамі-кенгуру доводиться вирішувати це питання. Щоб почистити сумку, вона засовує туди всю голову, щоб зіскребати бруд і послід язиком, або працює з маленькою дитиною, або виганяючи старшого, поки працює.

Кенгуру народжують лише одне дитинча за раз. Але коли вони спаровуються, якщо умови для вирощування дитини непридатні, наприклад, якщо посуха, тіло тварини утримуватиметься від імплантації ембріона в матку. Потім, коли настає слушний час, ембріон виходить зі стану спокою, і мати запускає вагітність.

При цьому самка кенгуру може народити до чотирьох дитинчат протягом року або й довше від одного спарювання. Вона може народити одне дитинча, тоді її тіло відкладе імплантацію наступного ембріона доти, поки першому дитинчаті не виповниться кілька місяців і воно не проводитиме час поза сумкою.

Неймовірно, але її тіло може виробляти правильні поживні речовини молока для 8-місячної дитини в одному соску, а інший сосок може створювати належні поживні речовини для новонародженого кенгуреняти.

Раніше Фокус писав, що у зоопарку Татарстану народився рідкісний кенгуру-альбінос. Батьки малюка звичайного забарвлення, і тому поява альбіноса — дуже дивне явище.