Прямо як у Сатурна. Учені вважають, що в Сонця були гігантські кільця з пилу та газу

Дослідники вважають, що задовго до того, як у Сонячній системі з'явилися перші планети, у молодого Сонця були гігантські кільця, як у Сатурна. Можливо, саме ці кільця не дозволили нашій планеті зрости до розмірів "Супер-Землі". Про це повідомляє Daily Mail.

Астрономи з Університету Райса в Х'юстоні кажуть, що подібні кільця були знайдені в низці молодих зірок, схожих на Сонце.

Смуги з пилу та газу могли обертатися навколо Сонця, зігравши важливу роль у формуванні Землі. Вони стримали зростання планети, не дозволяючи їй вирости занадто великою. Зазначається, що "Супер-Землі" є досить поширеним типом планет, які виявлялися в 30% випадків у процесі вивчення інших зіркових систем.

"У Сонячній системі сталося щось, що завадило Землі стати набагато більшою планетою земного типу", — говорить автор дослідження Андре Ізідоро.

Учений зі своєю командою використав суперкомп'ютер, щоб змоделювати формування Сонячної системи в сотні разів. Дослідники намагалися краще зрозуміти цей процес. Модель із кільцями навколо Сонця точно відтворила деякі наявні особливості Сонячної системи.

Також команда з астрофізиків, астрономів і планетологів спиралася на останні дані про молоді зіркові системи.

Модель, що вийшла, передбачає, що в ранній Сонячній системі було три смуги високого тиску, такі ж були виявлені навколо далеких зірок. Подібні стрибки тиску та кільця навколо Сонця можуть пояснити, чому в Сонячній системі немає "Супер-Земель".

"Якщо в інших зоряних системах "Супер-Землі" — звичайне явище, то чому в нашій системі немає жодної такої? Ми припускаємо, що стрибки тиску створювали резервуари матеріалу у внутрішній і зовнішній Сонячній системі, регулюючи кількість матеріалу, доступного для формування планет", — Зазначає Ізідоро.

Так утворилося перше кільце Сонця, у якому сформувалися Меркурій, Венера, Земля і Марс. Друге кільце утворилося на сніговій лінії (там, де леткі з'єднання переходили в твердий стан). А третє кільце Сонця з'явилося на лінії монооксиду вуглецю, з якого сформувалася більшість комет. Монооксиди вуглецю зустрічаються лише в найхолодніших частинах космосу, де температура опускається нижче -250 градусів Цельсія.