Електромагнітна сутичка. Вчені з'ясували, що світиться у верхніх шарах атмосфери Юпітера

За допомогою даних космічного апарату "Юнона", який вивчає Юпітер та його супутники, та знімків космічного телескопа Хаббл, вчені отримали нові дані про особливості атмосфери газового гіганта, повідомляє Phys.

Нове дослідження вчених із Лестерського університету, Англія, показує наявність складних взаємодій, завдяки яким з'являються полярні сяйва на Юпітері. У дослідженні описаний цикл електричного потоку, який викликає швидке обертання Юпітера, сірка і водень від вулканів на його супутнику Іо, що відлетіли в космос.

Вчені кажуть, що їм вперше вдалося з'ясувати, що потужні полярні сяйва на Юпітері пов'язані із системою електричних потоків, яка "починає сутичку" із речовиною в магнітосфері.

"Ми давно припускали, що електричний потік та потужні полярні сяйва на Юпітері пов'язані і тепер ми змогли перевірити свою теорію", — говорить Джонатан Ніколс із Лестерського університету.

Незважаючи на те, що Юпітер більш ніж в 11 разів більший за Землю, він робить оберт навколо своєї осі кожні 9,5 годин.

На супутнику Юпітера Іо знаходиться понад 400 активних вулканів, що робить супутник найбільш геологічно активним об'єктом в Сонячній системі. Іо схожий на наш Місяць, хоч і знаходиться від Юпітера приблизно на 10% далі, ніж наш супутник від Землі — на відстані приблизно 422 тисячі км.

Більшу частину речовини, яку викидає в космос Іо, відштовхує магнітне поле Юпітера, що швидко обертається. Але водночас відбувається електромагнітна "битва", під час якої Юпітер намагається підтримувати обертання цієї речовини сумісно зі своєю швидкістю обертання за допомогою системи електричних потоків, що протікають через верхні шари атмосфери та магнітосферу планети.

Вважалося, що складова електричного потоку, який витікає з атмосфери планети та який несуть електрони, випущені вниз, уздовж силових ліній магнітного поля у верхні шари атмосфери, викликає полярне сяйво Юпітера.

Проте перевірити це вчені не могли, до того як до Юпітера прилетів космічний апарат "Юнона". В результаті, зіставивши дані апарату та знімки телескопа Хаббл, вчені змогли встановити взаємозв'язок між інтенсивністю полярних сяйв та силою магнітосферного потоку.

"Тепер ми зробили ще один крок уперед до вивчення фізики зовнішніх верств Юпітера", — каже Стен Коулі із Лестерського університету.